WWW.LIBRUS.DOBROTA.BIZ
БЕСПЛАТНАЯ  ИНТЕРНЕТ  БИБЛИОТЕКА - собрание публикаций
 


«ВИКОНАННЯ УГОДИ МІЖ УКРАЇНОЮ І ЄС Київ червень 2019 Ця публікація підготовлена у рамках проекту «Громадська синергія», який реалізує Міжнародний фонд «Відродження» за ...»

ІНТЕГРАЦІЯ У РАМКАХ

АСОЦІАЦІЇ: ДИНАМІКА

ВИКОНАННЯ УГОДИ МІЖ

УКРАЇНОЮ І ЄС

Київ

червень 2019

Ця публікація підготовлена у рамках проекту «Громадська синергія», який реалізує

Міжнародний фонд «Відродження» за фінансової підтримки Європейського Союзу, з

залученням експертів Української сторони Платформи громадянського суспільства

Україна – ЄС та інших незалежних експертів .

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторського колективу і не обов’язково відображає точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» .

Публікація представляє аналіз ситуації станом на червень 2019 року .

Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) заснований видатним філантропом Джорджем Соросом у 1990 році. МФВ - одна з найбільших благодійних фундацій в Україні, національний фонд, що входить до глобальної мережі Фундацій відкритого суспільства (Open Society Foundations). Місія МФВ - сприяти розвитку відкритого суспільства в Україні на основі демократичних цінностей через підтримку значимих громадських ініціатив. Детальніше: www.irf.ua Проект «Громадська синергія» спрямований на посилення участі громадськості у впровадженні євроінтеграційних реформ в Україні шляхом розвитку Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Проект фінансуться Європейським Союзом, співфінансується та реалізується Міжнародним фондом «Відродження». Детальніше: www.civic-synergy.org.ua Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС (УС ПГС) є частиною двосторонньої Платформи громадянського суспільства, що створена у відповідності до ст. 469-470 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС з метою забезпечення належної ролі громадськості у процесі виконання Угоди. Детальніше: www.eu-uacsp.org.ua ІНТЕГРАЦІЯ

У РАМКАХ АСОЦІАЦІЇ:

ДИНАМІКА

ВИКОНАННЯ УГОДИ

МІЖ УКРАЇНОЮ І ЄС АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ІНФОРМАЦІЯ ПРО АВТОРІВ Дмитро ШУЛЬГА - директор Європейської програми Міжнародного Фонду “Відродження”. Випускник Київського інституту міжнародних відносин. Вивчав європейське право (LL.M.) у Німеччині, стажувався у Європейському Парламенті. Керівник проекту «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та спрямований на розвиток Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства .

АВТОРИ ТЕМАТИЧНИХ РОЗДІЛІВ

Олександра БЕТЛІЙ – експерт у сфері публічних фінансів, провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій з 2002 року. Брала участь в міжнародних дослідницький проектах (ЄФО, ПРООН, Світового банку, тощо). Радник Міністра фінансів з листопада 2018 року. Отримала ступінь магістра економіки Національного Університету “Києво-Могилянська Академія” / магістерська програма EERC. Дослідницькі інтереси у сфері фіскальної політики та у сфері соціальної політики, включаючи питання системи охорони здоров’я та ринку праці, макропрогнозування .

Андрій БУТІН – старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Експерт у сфері міжнародної торговельної політики, зокрема експортної діяльності та використання інструментів торговельного захисту. Досвід роботи як на державній та дипломатичній службі (більше 12 років), так і у громадському секторі. Освіту здобув в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» (спеціальність правознавство) .





Віталій КРАВЧУК – старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, працює в цьому аналітичному центрі більше 10 років. Закінчив магістратуру Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка в 2006 році за спеціальністю міжнародні економічні відносини. Дослідницькі інтереси включають монетарну та валютну політику, фінансові ринки, доступ до фінансування, макропрогнозування .

Дмитро ЛУЦЕНКО – юрист, фахівець у сфері технічного регулювання та національної інфраструктури якості, експерт проектів Європейського Союзу, експерт Світового банку/МФК у Казахстані, Киргизстані, Білорусі, Боснії та Герцеговині та Гані, член робочої групи при Держстандарті України з реформування технічного регулювання у 2000-2001 рр., співавтор усіх законів України у сфері технічного регулювання, прийнятих протягом 2010-2015 рр .

Володимир НОЧВАЙ – кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Інституту проблем математичних машин та систем НАН України. Керівник лабораторії трансферу технологій Київського академічного університету. Експерт в ХАЙТЕК Офіс Україна та ГО «Центр розвитку інновацій». Учасник робочої групи з розробки Дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору, співмодератор однієї з робочих груп Координаційної ради розвитку цифрової економіки та суспільства .

Лілія ОЛЕКСЮК – голова громадської організації «Інформаційна безпека та інформаційні технології», член Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС. Магістр управління суспільним розвитком, юрист за спеціалізацією «господарське право», з 2017 року старший викладач Всеукраїнського центру підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, експерт у сфері захисту персональних даних та побудови загальнодержавних автоматизованих систем .

Оксана ПРИХОДЬКО - директор міжнародної громадської організації “Європейська Медіа Платформа”, співорганізатор Українського Форуму з управління Інтернетом, ініціатор та організатор Міжнародного Форуму “Медіа за інформаційне суспільство”, член Координаційної ради з питань реалізації в Україні Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”. Автор аналітичних документів та експерт з телекомунікацій, управління Інтернетом, інформаційного суспільства і прав людини, кібербезпеки .

DiXi Group – київський аналітичний центр, що здійснює дослідження та консультації у сфері енергетики, моніторить виконання зобов’язань України перед Енергетичним Співтовариством та просуває стандарти Ініціативи прозорості видобувних галузей (EITI) в Україні. Організація активно залучена до процесу розробки та імплементації Україною європейського законодавства в енергетичній сфері майже в кожній підгалузі – ринку газу, електроенергії, енергоефективності, роботі регулятора, енергетичній статистиці .

ПОДЯКИ

Авторський колектив також висловлює подяку за консультації у ході підготовки публікації Тарасу Качці, раднику зі стратегічних питань Міжнародного фонду «Відродження», та Вероніці Мовчан, директору із наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій .

ЗМІСТ Інтеграційна динаміка виконання Угоди про асоціацію: висновки та рекомендації......6 Угода АСАА: інтеграція України до ринку промислових товарів ЄС

Спрощення митних процедур між Україною і ЄС

Інтеграція України до Єдиного цифрового ринку ЄС

Інтеграція України до внутрішнього ринку фінансових послуг ЄС

Взаємне відкриття ринків державних закупівель України і ЄС

Інтеграція України до внутрішнього ринку газу ЄС

ІНТЕГРАЦІЙНА ДИНАМІКА

ВИКОНАННЯ УГОДИ

ПРО АСОЦІАЦІЮ:

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ Дмитро Шульга, Міжнародний фонд «Відродження»

ЗМІСТ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ Цілі Угоди про асоціацію між Україною і ЄС (далі - УА), визначені у ст.1, можна підсумувати таким чином1:

Сприяння миру та стабільності;

Дотримання спільних цінностей (вони ж основні елементи УА)2;

Співпраця та наближення політик у різних сферах3;

Поступова інтеграція України до внутрішнього ринку ЄС (шляхом створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі) .

Головною суттю поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (далі - ПВЗВТ) та УА у цілому є одностороннє регуляторне наближення в обмін на економічну інтеграцію. Відповідно до УА, Україна зобов’язується перейняти та практично впровадити acquis - законодавчі норми, правила та технічні стандарти ЄС. В обмін на це, Україна поступово ставатиме частиною внутрішнього ринку ЄС4 .

Ступінь цієї інтеграції залежить від амбіцій та спроможності України досягнути взаємної лібералізації через адаптацію acquis5. Загалом, за виключенням Європейської Економічної Зони та країн-кандидатів, ЄС ніколи настільки не відкривав свій внутрішній ринок для участі третьої країни6 .

УА містить три різні типи домовленостей у різних секторах економічної інтеграції:

Пряме взаємне відкриття ринків шляхом прогресивного скасування митних зборів (асиметричного, привілейованого для України з боку ЄС)7;

З огляду на складні структуру та формулювання статті 1 (як і тексту Угоди загалом), тут у дещо спрощеній формі викладено ключовий зміст, без зайвої деталізації, яка може бути цікава фаховим юристам .

Стаття 2 визначає основними елементами УА повагу до демократичних принципів, прав людини та основоположних свобод, принципу верховенства права, принципів суверенітету й територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності, а також протидію розповсюдженню зброї масового знищення, пов’язаних з нею матеріалів та засобів їхньої доставки. Відповідно до статті 478, у разі порушення однією із сторін основних елементів УА, інша сторона може призупинити дію положень УА про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі .

УА охоплює дуже багато сфер та тематик, і політичний діалог сторін з цих питань може бути дуже продуктивним. Наприклад, прогрес у візовому діалозі і вжиття кроків для встановлення безвізового режиму ЄС для громадян України були згадані як зобов’зання обох сторін у ст..19 УА .

Інформаційна довідка ЄС «The EU-Ukraine Association Agreement and Deep and Comprehensive Free Trade Area: What’s it all about?»: http://eeas.europa.eu/ archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/vademecum_en.pdf - стор. 8 та 11 .

Там же, стор.13 .

–  –  –

Обумовлене відкриття внутрішнього ринку ЄС для України у певних секторах у майбутньому за умови впровадження Україною норм та стандартів ЄС у цих сферах;

Побудова рівних умов для чесної конкуренції українських та європейських компаній, шляхом поступового впровадження Україною правил та стандартів ЄС щодо прав споживачів, інтелектуальної власності, прав працівників, екологічних вимог, надання державної допомоги підпримствам та запобігання монополізації ринків8 .

Таким чином, УА у її економічній частині буде повністю виконана тоді, коли будуть повністю скасовані митні тарифи, регуляторні стандарти в Україні будуть приведені у відповідність з європейськими, і Україна стане частиною внутрішнього ринку ЄС у низці секторів. Конкретні сфери, ринки, передбачені в УА способи відкриття ринків ЄС та часові терміни для виконання відповідного «домашнього завдання» представлені у Таблиці 1 (стор.13). Загалом, це 14 секторів або ринків, по яких Угодою передбачене прийняття 15 рішень ЄС .

Те, що відповідні положення УА передбачають саме поступове відкриття внутрішнього ринку ЄС у майбутньому - закладає певну динаміку виконання УА.

Але ця динаміка не є автоматичною:

вона залежить від виконання Україною «домашнього завдання» з регуляторного наближення .

УА не містить визначення термінів, коли ЄС має прийняти рішення про інтеграцію України до свого внутрішнього ринку у тому чи іншому секторі, але як правило містить достатньо чіткі терміни, коли Україна має виконати своє «домашнє завдання» у відповідному секторі – після чого, логічно було би очікувати, що незабаром мало би слідувати відповідне рішення ЄС .

Якщо взяти до уваги, що положення про ПВЗВТ тимчасово застосовується з 1 січня 2016 року, то, відповідно до передбачених в УА графіків, станом на початок 2019 року Україна вже мала б виконати зобов’язання як мінімум у чотирьох секторах. Відповідно, вже мали бути створені умови для ухвалення рішень ЄС про інтеграцію України до внутрішнього ринку у цих секторах, а саме: укладення Угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (ACAA); приднання України до двох митних Конвенцій; надання режиму внутрішнього ринку для поштових та кур’єрських послуг; часткового відкриття ринку державних закупівель .

ДИНАМІКА ІНТЕГРАЦІЇ - ПРОМІЖНІ

РЕЗУЛЬТАТИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Аналіз стану справ у вибраних секторах економічної інтеграції станом на червень 2019 року показує дуже різну динаміку виконання УА залежно від сфери9:

У сфері технічних бар’єрів у торгівлі, УА передбачає перспективу укладення Угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (ACAA). Спочатку АСАА може охоплювати один або кілька секторів, з поступовим розширенням на всі передбачені в УА 27 секторів. Потенційно, ACAA може охопити до п’ятої частини українського експорту до ЄС, передусім продукцію машинобудування, полегшивши торгівлю і піднявши імідж продукції made in Ukraine на глобальних «Вигоди ПВЗВТ Україна-ЄС» - інформаційна довідка Європейської Комісії: http://trade.ec.europa.eu/doclib/docs/2015/december/tradoc_154128.pdf Тут стисло викладені лише основні висновки та рекомендації по окремих секторах. Детальніше про кожний з них див. відповідні тематичні розділи цієї публікації .

І Н Т Е Г РА Ц І Я У РА М К А Х АС О Ц І А Ц І Ї : Д И Н А М І К А В И КО Н А Н Н Я У ГО Д И М І Ж У К РА Ї Н О Ю І Є С ринках. Наразі, стан виконання Україною свого «домашнього завдання» (гармонізація законодавства, інфраструктури якості та ринкового нагляду з норами ЄС) уже дозволяє укласти ACAA як мінімум у трьох секторах, але ЄС не дає сигналів про близькість цієї перспективи. За відсутності ясності щодо швидкої перспективи укладання АСАА, гармонізовані процедури та вимоги виявляються надто обтяжливими, особливо для імпортерів .

Рекомендація для ЄС:

Провести офіційну оцінку стану виконання Україною «домашнього завдання» і у разі її позитивних результатів - прийняти рішення про укладання угоди АСАА з Україною .

У сфері митних процедур Україна досі не виконала своє «домашнє завдання» у цій сфері, і відповідно не може скористатися запропонованими в УА перспективами: визнання з боку ЄС уповноважених економічних операторів (УЕО) і приєднання до спільної транзитної системи (NCTS) ЄС .

Нарешті, відповідні два законопроекти були прийняті у першому читанні у першій половині 2019 року. У грудні 2018 року уряд розпочав створення Митної служби як окремого органу державної влади - інституційне питання, не охоплене УА, але яке напряму впливає на динаміку виконання її положень щодо регуляторного наближення .

Рекомендації для України:

Забезпечити системні механізми урядового та громадського контролю за діяльністю нового окремого органу – Державної митної служби;

Схвалити законопроекти №7473 та №9532, які вносять зміни до Митного кодексу для імплементації інституту авторизованого економічного оператора та спрощення транзитних процедур .

Цифровий ринок охоплює положення УА щодо електронної торгівлі, телекомунікаційних послуг, ІТ послуг, аудіовізуальних медіа, авторських та суміжних прав, захисту персональних даних. Тут в останні роки Україна зробила низку кроків для нормативно-правового наближення, але прогрес недостатній і не встигає за темпами оновлення законодавства ЄС (за виключенням електронних довірчих послуг, де нове українське законодавство відповідає Регламенту 910/2014). В Україні потужний сектор ІТ, який формує більше 4% ВВП і за обсягами експорту займає третє місце серед усіх галузей економіки. Проте, в Україні немає окремого органу державної влади у сфері цифрової економіки та суспільства. Виконання державної Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства не фінансується. У 2018 році уряд підготував проект Стратегії інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС до 2023 року, і зараз очікує на експертну місію ЄС для поглибленої оцінки стану та потреб оновлення законодавства у сфері цифрового ринку .

Рекомендації для України:

Визначити урядову інституційну систему координації та управління в сфері цифрового розвитку, передбачити видатки у державному бюджеті на виконання Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства;

Розробити та прийняти закон про електронні комунікації з урахуванням нового Європейського Кодексу електронних комунікацій;

Внести зміни до Закону України «Про електронну комерцію» для гармонізації з законодавством ЄС .

–  –  –

Розпочати процес підготовки Угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг між Україною та ЄС .

У сфері фінансових послуг УА передбачає перспективу надання Україні режиму внутрішнього ринку ЄС. Банки та страхові компанії ЄС вже мають суттєву присутність на ринку України і без особливих проблем виходять на український ринок Відповідно до УА, українські банки та страхові компанії теж можуть виходити на ринок ЄС через дочірні компанії та філії, але не роблять цього через економічні причини. Більше того, з огляду на докорінну зміну регулювання цього ринку в ЄС, передбачена в УА перспектива внутрішнього ринку стала дуже непевною. Відповідно, постає питання про мету імплементації УА у цій сфері .

Рекомендація для ЄС Прояснити перспективи майбутньої інтеграції ринків фінансових послуг, обравши один із трьох можливих варіантів10 .

У сфері державних закупівель, УА передбачає взаємний поступовий (у п’ять етапів) доступ на ринок державних закупівель за умови виконання Україною «домашнього завдання». Ще у 2016 році новий закон про публічні закупівлі було впроваджено в повному обсязі, і всі закупівлі почали проводити на основі електронної системи ProZorro. Україна пішла на асиметричне відкриття свого ринку для ЄС: за національним законодавством, компанії із країн-членів ЄС мають повний доступ до українського ринку державних закупівель. Україна вже отримала доступ до ринку державних закупівель ЄС в рамках Угоди СОТ про державні закупівлі (GPA), майже у тому ж обсязі, що передбачений УА. Причому, на відміну від УА, угода GPA не вимагає від України виконання «домашнього завдання». Таким чином, на практиці, більшість положень УА щодо відкриття ринків державних закупівель уже впроваджено обома сторонами .

Рекомендації для України Внести зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів, як було передбачено законопроектом №8265 .

Рекомендації для ЄС Провести офіційну оцінку прогресу України у виконанні зобов’язань у сфері державних закупівель;

Визначити перспективу надання Україні доступу до ринку нижче передбачених GPA порогових значень .

У сфері енергетики, результатом виконання зобов’язань за оновленим додатком XXVII до УА повинно стати де-факто застосування до України режиму внутрішнього ринку ЄС у сфері енергетики. В останні роки імпорт газу в Україну здійснювався виключно із ЄС. Європейські компанії вже використовують для зберігання газу українські газосховища, зручно розташовані біля кордону з ЄС. Енергетична стратегія України передбачає побудову газового ринку за принципами Третього енергетичного пакету ЄС до 2020 року. Українське законодавство вже значно наближене до acquis: транспозиція основних вимог Третього енергетичного пакету ЄС у сфері газу вже відбулась. У першому півріччі 2019 року відбувся довгоочікуваний перехід із щомісячного на добове балансування ринку, як у країнах ЄС.

Невирішеними поки що лишаються два ключові питання:

«анбандлінг» Нафтогазу та лібералізація постачання побутовим споживачам .

Див. тематичний розділ «Інтеграція України до внутрішнього ринку фінансових послуг ЄС» (авт. - Віталій Кравчук) .

І Н Т Е Г РА Ц І Я У РА М К А Х АС О Ц І А Ц І Ї : Д И Н А М І К А В И КО Н А Н Н Я У ГО Д И М І Ж У К РА Ї Н О Ю І Є С Рекомендації для України Невідкладно реалізувати основні кроки з анбандлінгу Нафтогазу;

Переглянути схему покладання спеціальних обов’язків на ринку газу України .

Для ЄС Забезпечити належний моніторинг виконання Україною «домашнього завдання», що випливає з оновленого Додатку XXVII до УА, і у разі його успішного виконання - застосувати до Украни режим внутрішнього ринку ЄС;

Відстоювати спільну з Україною позицію на переговорах з Росією щодо транспортування газу після 2019 року на основі правил ЄС, і забезпечити ефективне поширення цих вимог на всі інші напрямки постачання російського газу до ЄС шляхом належної імплементації оновленої Директиви 2009/73\ЄС;

Розблокувати транскордонне газове з’єднання між ГТС Словаччини і України для вільного руху газу із ЄС в Україну .

ДЕЯКІ ВИСНОВКИ Результати: станом на червень 2019 року у рамках виконання УА не відбулось жодного із передбачених графіками УА досягнень у інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС - хоча на цей момент їх вже мало бути не менше чотирьох. По факту, відбулося відкриття ринку державних закупівель, але поза рамками УА (відповідно до GPA) .

Причини проблем: необхідною передумовою для успішного виконання «домашнього завдання» є наявність виробленої стратегії державної політки та повноважного органу державної влади у відповідній сфері. Відсутність таких відповідальних органів є головною причиною гальмування виконання Україною «домашнього завдання» у сферах митниці та цифрового ринку .

Чинники успіху: слід визнати наявність багатьох успішних сфер виконання Україною свого «домашнього завдання». Це технічне регулювання, фінансові послуги, державні закупівлі, і значною мірою енергетика. Наявні досягнення є тим більше цінними, якщо прийняти до уваги конкретний контекст, у якому (або всупереч якому) вони здійснюються: політична фрагментація, слабкість інституцій і впливові інтереси, зацікавлені у збереженні статус-кво. За цими успіхами стоїть віддана праця ентузіастів – «агентів змін» серед державних службовців, народних депутатів, прогресивного бізнесу та громадянського суспільства .

ЄС потрібно: винагороджувати Україну за успішне виконання «домашнього завдання», як це передбачено УА, шляхом прийняття рішень про інтеграцію України до відповідних секторів внутрішнього ринку ЄС. Дійсно, багато реформ потрібні для самої України і без зовнішнього заохочення, але разом з тим у багатьох сферах регуляторного наближення нові норми стають більш обтяжливими для учасників українського ринку. За відсутності відкриття ринку з боку ЄС, у таких випадках в Україні постає питання про можливу більшу доцільність гнучкішого підходу до виконання своїх зобов’язань з гармонізації законодавства .

У низці сфер слід оновити передбачений УА обсяг українського «домашнього завдання» та пов’язані домовленості про перспективи відкриття ринку ЄС. Об’єктивно, законодавство ЄС значно еволюціонувало з часів завершення переговорів між Україною і ЄС щодо УА (2011 рік). Тому логічнтеграційна динаміка виконання Угоди про асоціацію: висновки та рекомендації но, що на останньому засіданні Ради Асоціації у грудні 2018 року Сторони погодились розпочати роботу щодо оновлення додатків до Угоди про асоціацію з метою сприяння процесу імплементації, узгодженому з розвитком права ЄС11. Першим таким оновленим у 2019 році додатком став Додаток XXVII стосовно енергетики12. Оновлення потребують і інші додатки. Так, ЄС почав будувати Єдиний цифровий ринок у 2015 році і з тих часів провів масштабні зміни законодавства у цій сфері, тому Додаток XVII-3 про телекомунікаційні послуги потребує суттєвого перегляду. У сфері фінансових послуг радикальна зміна регулювання на ринку ЄС ускладнила (якщо не унеможливила) реалізацію передбаченої в УА перспективи інтеграції до внутрішнього ринку, що теж вимагає оновлення Додатку XVII-2 .

«ЩО ДАЛІ?»: ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ПОРЯДКУ ДЕННОГО УКРАЇНИ І ЄС У 2019 році головним секторальним пріоритетом для відносин України і ЄС році є інтеграція на ринку газу. Наприкінці 2019 року завершується чинність контракту між Нафтогазом і Газпромом щодо транспортування газу з Росії до ЄС через Україну. Інтеграція України до внутрішнього ринку газу ЄС передбачає повну лібералізацію українського ринку на практиці і забезпечення зміни схеми транспортування російського газу до ЄС через Україну .

Починаючи з 2020 року, європейські компанії мають купувати газ у Газпрому на українсько-російському кордоні, усуваючи конфліктний потенціал українсько-російських контрактів. Для досягнення цієї мети потрібна злагоджена робота обох сторін, як на високому політичному, так і на дуже технічному рівнях. Як перший крок у цьому напрямку слід розглядати оновлення Додатку XXVII до УА, що відбулося у першому півріччі 2019 року .

Відповідно до ст. 481, УА укладена на необмежений строк, але Сторони здійснюють всебічний огляд досягнення цілей цієї Угоди через п’ять років з дати набрання нею чинності, а також у будь-який інший час за взаємною згодою Сторін. Відповідно до ст. 486 (5) УА, будь-яке посилання у тексті УА на «дату набрання чинності цією Угодою» необхідно розуміти як дату, з якої здійснюється її тимчасове застосування. Тимчасове застосування положень про ПВЗВТ почалось з 1 січня 2016 року. Отже, до 1 січня 2021 року має бути здійснений всебічний огляд досягнення цілей інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС у рамках виконання ПВЗВТ. Також наприкінці 2020 року спливає терміни реалізації 20 очікуваних досягнень Східного партнерства. Отже, Києву та Брюсселю варто визначити список короткострокових пріоритетів інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС у рамках виконання ПВЗВТ до кінця 2020 року .

Виходячи з передбаченої в УА динаміки інтеграції, представленої у Таблиці 1 (стор.13), слід було би передбачити, що до кінця 2020 року мають бути отримані принаймні наступні 9 досягнень в інтеграції ринків (із загалом 15, передбачених УА):

Визнання з боку ЄС уповноважених економічних операторів;

Приєднання України до єдиної транзитної системи ЄС (NCTS);

Укладення Угоди АСАА та її поширення на подальші сектори крім перших трьох;

Визнання еквівалентності ключових секторів агропромислових товарів;

https://eu-ua.org/novyny/spilna-zayava-dlya-presy-za-rezultatamy-5-go-zasidannya-rady-asociaciyi-mizh-ukrayinoyu-ta?fbclid=IwAR1T4_pVXKzQQ8E0fMLgB 8KZFi3VuFCKma7BzNvlssuO6bbh-Y9LeFqlP4Q http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65942 І Н Т Е Г РА Ц І Я У РА М К А Х АС О Ц І А Ц І Ї : Д И Н А М І К А В И КО Н А Н Н Я У ГО Д И М І Ж У К РА Ї Н О Ю І Є С значний прогрес в інтеграції до Єдиного цифрового ринку, зокрема, укладення угоди про взамне визнання електронних довірчих послуг між Україною та ЄС і наближення до надання режиму внутрішнього ринку для телекомунікаційних послуг;

Підписання, ратифікація та набрання чинності угоди про спільний авіаційний простір;

Доступ до ринку державних закупівель закріплений рішеннями двосторонніх органів асоціації на рівні не менше ніж завершений 4-й етап;

Режим внутрішнього ринку у секторах газу та електроенергетики .

Крім цього, Україні та ЄС слід визначитися із шляхами усування вузьких місць інфраструктури сполучень. Посилений двосторонній руху людей та товарів слід підтримати практичною інтеграцією України у транспортні мережі TEN-T та впровадженням інтегрованого управління кордоном (з впровадженням режиму «спільної перевірки» та відкриттям нових пунктів пропуску на кордоні між Україною і ЄС) .

Такий пакет пріоритетів інтеграції у внутрішній ринок може бути оформлений у різний спосіб, у тому числі у вигляді нового Порядку денного асоціації – двостороннього документу, який вперше був ухвалений у 2012 році, оновлений у 2015 році і зараз вже морально застарів. Аби цей документ мав політичну вагу, а не залишався суто бюрократичним папером, він має бути стислим (нинішня версія нараховує більше 80 сторінок) та містити визначення ключових пріоритетів реалізації цілей УА. А вже детальні кроки щодо реалізації цих узгоджених пріоритетів можуть містити відповідні галузеві «дорожні карти» .

Крім очікуваних досягнень в економічній інтеграції список пріоритетів має також включати очікувані досягнення співпраці у сфері безпеки та розвитку інституцій демократії, верховенства права та належного врядування. У сфері безпеки порядок денний очевидно формується під впливом російської загрози: пріоритетами можуть бути інтеграція України до спільної політики безпеки та оборони ЄС і правоохоронна співпраця для забезпечення ефективного дотримання санкцій проти Росії .

У політичній частині спільного порядку денного, слід наповнити змістом термін «політична асоціація», який у тексті УА чітко не пояснено, але можна зрозуміти, що йдеться передусім про повагу до спільних європейських цінностей13. Тут потрібно впровадити оцінку з боку ЄС, за його внутрішньою методологією, стану справ із практичним дотриманням цих спільних цінностей в Україні. Зокрема, український уряд міг би звернутися до Єврокомісії із пропозицією провести оцінку стану боротьби з корупцією в Україні у форматі «Антикорупційного звіту» ЄС14. Це надало би всім сторонам значно глибше та більш комплексне розуміння реального стану справ та потреб15. Аналогічно, Україна може ініціювати оцінку ЄС її судової системи відповідно до методології EU Justice Scoreboard16. Проведені ЄС оцінки могли би дієво допомогти у впровадженні відповідних реформ в Україні, які займають чільне місце на політичному порядку денному .

З іншого боку, мова відповідних положень УА (зокрема, ст. 1 - 4, 6 та 14, а також преамбули) дуже нагадує формулювання першого – політичного – Копенгагенського критерію членства у ЄС («Стабільність інституцій, що гарантують демократію, верховенство права, права людини та повагу та захист меншин»), виконання якого потрібне ще перед початком переговорів про вступ .

https://ec.europa.eu/home-affairs/what-we-do/policies/organized-crime-and-human-trafficking/corruption/anti-corruption-report_en Обґрунтування доцільності застосування методології антикорупційного звіту ЄС для країн поза межами ЄС викладено у матеріалі European Stability Initiative: https://www.esiweb.org/index.php?lang=en&id=156&document_ID=162 https://ec.europa.eu/info/policies/justice-and-fundamental-rights/effective-justice/eu-justice-scoreboard_en

–  –  –

Відповідно до положень УА, рахунок починається від моменту початку тимчасового застосування. Для положень, охоплених Розділом IV УА про * ПВЗВТ, цей рахунок починається від 01.01.2016 р .

Для виконання «домашнього завдання» в обсязі, достатньому для укладання АСАА. Для виконання в обсязі, достатньому для поширення АСАА на ** всі 27 перелічених в УА сектори - 5 років .

Також, передбачена можливість сертифікації окремих вирбників для експорту до ЄС, не чекаючи прийняття рішень про еквівалентність цілого *** відповідного сектору. На практиці, українські виробники активно користуються цією можливістю .

У тексті УА визначений час подання Україною всеохоплюючої стратегії імплементації глави 4 розділу IV УА («Санітарні та фітосанітарні заходи») – 3 **** місяці. Період виконання цієї стратегії не регламентований УА. По факту, український уряд схвалив у 2016 році стратегію, яка передбачає завершення всіх потрібних імплементаційних заходів у 2021 році: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/228-2016-%D1%80#n10 Як зазначено у ст. 136 УА, з метою забезпечення скоординованого розвитку та прогресивної лібералізації перевезень між Сторонами умови взаємного доступу на ринок будуть визначені можливими у майбутньому спеціальними угодами в галузях автомобільного, залізничного та внутрішнього водного транспорту. У тексті УА відсутня чітка прив’язка до стану виконання «домашнього завдання» як передумови для укладення таких галузевих угод .

Угода САП була парафована наприкінці 2013 року, але досі не підписана через суперечку між Великобританією і Іспанією щодо згадки про аеропорт ****** Гібралтар у тексті угоди .

Навіть оновлений Додаток XXVII не містить чітко де-юре прописаної перспективи отримання режиму внутрішнього ринку ЄС. Однак виконання ******* цього оновленого Додатку може призвести до де-факто застосування до України режиму внутрішнього ринку ЄС у сфері енергетики .

УГОДА АСАА: ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО РИНКУ ПРОМИСЛОВИХ ТОВАРІВ ЄС Дмитро Луценко

ВИГОДИ УКЛАДАННЯ ACAA

Угода про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products, скорочено ACAA) є способом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною і ЄС .

<

–  –  –

Також, без додаткової сертифікації до України можна буде вільно завозити та продавати на укранському ринку виготовлену будь-де продукцію, марковану європейським знаком відповідності СЕ. Це полегшить життя імпортерам в Україні та зменшить контрабанду .

Питання укладання угоди ACAA між ЄС та Україною має вже тривалу історію. Ще у грудні 2005 року Україна та ЄС підписали План дій з підготовки до Угоди АСАА - задовго до початку переговорів про майбутню Угоду про асоціацію .

Укладення угоди ACAA передбачено статтею 57 Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Відповідно до цієї статті та Додатку ІІІ до Угоди про асоціацію, Угода АСАА поширюватиметься на 27 категорій промислової (нехарчової) продукції. Спочатку Угода ACAA може охоплювати один або кілька з цих секторів, з наступним розширенням на інші. Після того, як Угода АСАА охопить усі зазначені у Додатку ІІІ сектори, Україна та ЄС зобов’язалися розглянути можливість її поширення на інші категорії промислової продукції .

За підрахунками, здійсненими експертами Інституту економічних досліджень та політичних консультацій .

–  –  –

ЗМІСТ «ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ»

Відповідно до положень Угоди про асоціацію, для укладення угоди ACAA Україна має:

Привести у повну відповідність до європейського своє законодавство, як горизонтальне (рамкове), так і вертикальне (галузеве);

Прийняти в якості національних європейські гармонізовані стандарти на відповідні види продукції;

Привести у відповідність до європейських вимог усю свою національну інфраструктуру якості (національний орган стандартизації, національний орган акредитації, метрологічні інституції, органи з оцінки відповідності) та інфраструктуру державного ринкового нагляду (органи та процедури ринкового нагляду);

Скасувати усі регуляторні режими (більшість з яких існують ще з радянських та пост-радянських часів), які суперечать, дублюють та/або є додатковими до європейських вимог до відповідних видів продукції (насамперед, санітарні норми і правила та нормативно-правові акти у сфері охорони праці) .

ЧИННА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА

Основоположними документами, що визначають державну політику у сфері технічного регулювання, є Стратегія та План заходів реформування системи технічного регулювання до 2020 р18. Ці документи вимагають розроблення технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у повній відповідності з відповідними директивами і регламентами ЄС .

Інституційним центром реформування системи технічного регулювання та підготовки до укладання Угоди АСАА є Міністерство економічного розвитку та торгівлі України. Воно відповідає за формування державної політики у цій сфері, виконує регуляторні та/або координуючі функції у сфері горизонтального законодавства (технічні регламенти та оцінка відповідності, стандартизація, метрологія, ринковий нагляд), а в плані вертикального (галузевого) законодавства є також регулятором, що розробляє технічні регламенти у визначених секторах. Інші центральні органи виконавчої влади виконують функції регулятора або інспекційні (наглядові) функції у визначених секторах .

Національне агентство з акредитації України (НААУ), засноване у 2002 р., є підписантом Двосторонньої угоди (BLA) з організацією Європейської співпраці з акредитації (ЕА), яка забезпечує взамне визнання результатів акредитації органів оцінки відповідності .

Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» має статус національного органу стандартизації України та предЗатверджені розпорядженням КМУ № 844-р від 19.08.2015 .

І Н Т Е Г РА Ц І Я У РА М К А Х АС О Ц І А Ц І Ї : Д И Н А М І К А В И КО Н А Н Н Я У ГО Д И М І Ж У К РА Ї Н О Ю І Є С ставлений в якості компаньйонського органу стандартизації в європейських організаціях CEN та CENELEC, а також є членом Міжнародної організації стандартизації (ISO) та Міжнародної електротехнічної комісії (IEC) .

23 травня 2018 р. Верховною Радою України був прийнятий закон про приєднання України до Метричної конвенції і з 7 серпня 2018 р. Україна стала повноцінним членом Міжнародного бюро ваг та мір (BIPM) (до того з 2002 р. вона була асоційованим членом Генеральної конференції ваг та мір), що відкриває шлях до повноцінного членства у Міжнародній організації законодавчої метрології (МОЗМ – OIML), де наразі Україна є членом-кореспондентом. Це відкриває для України нові можливості у плані забезпечення порівняння еталонів та посилення своєї національної інфраструктури якості, фундаментом якої є саме метрологія .

Стан органів з оцінки відповідності є дуже різним. Всі органи, що здійснюють оцінку відповідності вимогам технічних регламентів, є акредитовані НААУ. У деяких українських органів є угоди про співпрацю та/або про визнання з органами інших країн, у т.ч. з ЄС. Втім, залишаються питання доброчесності при видачі сертифікатів окремими органами .

ДИНАМІКА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ Хоча перші зрушення у законодавстві почали відбуватися з 2010 року з прийняттям законів про ринковий нагляд і про загальну безпечність нехарчової продукції, після Революції Гідності динаміка розроблення і прийняття актів законодавства значно посилилась .

Зобов’язання щодо адаптації горизонтального (рамкового) законодавства були імплементовані в Україні у вигляді низки законів та підзаконних актів, ухвалених протягом 2010-2016 рр .

Зокрема, це Закони України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 2.12.2010; «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» від 17.05.2001 (із змінами від 22.12.2011 та 15.01.2015);

«Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 2.12.2010; «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015; «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 5.06.2014; «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» від 19.05.2011. Крім того, з метою приведення інфраструктури у відповідність до європейських вимог в Україні також прийнято Закон України «Про стандартизацію» від 5.06.2014 .

Оскільки всі ці акти законодавства розроблялися на основі відповідного законодавства ЄС, вони в цілому відповідають європейським актам. Подекуди через втручання українських юристів у зміст під час розроблення цих актів можуть спостерігатися деякі відхилення чи невідповідності .

Існує також потреба у внесенні окремих змін технічного характеру за наслідками правозастосування деяких із зазначених актів. Деякі горизонтальні акти законодавства були попередньо проаналізовані європейськими експертами. Зараз триває внесення змін до деяких з них .

Зокрема, це стосувалося законопроекту № 6235 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо технічних регламентів та оцінки відповідності, який був прийнятий у 1-му читанні ще у березні 2018 р., а потім неочікувано провалений Верховною Радою України у другому читанні 28 лютого 2019 р. як раз під час перемовин урядової делегації України у Брюсселі щодо перспектив укладення Угоди АСАА. Такий перебіг подій викликав неабиякий ажіотаж: провалений законопроект був терміново заново внесений до ВРУ (реєстраційний № 10183 від 25.03.2019) та прийнятий відразу у першому читанні та в цілому 6 червня 2019 р. На даний момент прийнятий законопроект направлено на підпис Президенту України .

–  –  –

Законопроект № 7123 передбачає внесення змін до численних законів України з метою приведення їх у відповідність з основоположним принципом добровільного застосування стандартів, передбаченим новим Законом України «Про стандартизацію» .

Існує потреба й у внесенні змін до законодавства про рин- Стан горизонтального ковий нагляд - але лише кілька з цих змін пов’язані із за- законодавства, національної безпеченням відповідності законодавству ЄС, більшість з інфраструктури якості та них зумовлені необхідністю вирішення проблем правозаринкового нагляду дозволяє стосування в Україні. Законопроект № 5450-1, який передукласти Угоду АСАА бачає внесення змін до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», створить більше проблем, ніж дозволить повністю привести законодавство України у сфері ринкового нагляду у відповідність до європейського. Тому до Верховної Ради України групою народних депутатів був внесений інший законопроект на цю тему (рестраційний № 10222 від 11.04.2019), який містить належні зміни до законодавства у сферах ринкового нагляду і захисту прав споживачів. Проте, відкрите питання, чи Верховна Рада встигне розглянути цей законопроект до виборів, чи це стане справою вже нового складу Парламенту .

Крім того, державний ринковий нагляд протягом 2014-2017 років перебував під мораторієм на перевірки, але починаючи з 2018 року він активно здійснюється. Попри потребу в певній корекції законодавства та практик, можна стверджувати, що в цілому стан національної інфраструктури якості та ринкового нагляду дозволяє укласти Угоду АСАА .

Чотири пріоритетні сектори адаптації вертикального (галузевого) законодавства були визначені ще у відповідному Плані дій 2005 року: низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність, вироби машинобудування та прості посудини, що працюють під тиском .

–  –  –

Крім цього, станом на червень 2019 року в Україні прийняті технічні регламенти на основі нових директив ЄС у таких секторах: прості посудини під тиском; пересувне обладнання під тиском;

прилади, що працюють на газоподібному паливі; ліфти; іграшки; неавтоматичні зважувальні прилади; засоби вимірювань; обладнання для роботи у потенційно вибухонебезпечних середовищах; канатні дороги; вибухові матеріали промислового призначення; обладнання, що працює під тиском; вимоги щодо енергоефективності (екодизайну) та маркування енергоспоживання багатьох видів побутових приладів та іншого електричного приладдя. Це означає, що також і щодо цих технічних регламентів можна запускати процес оцінки їх відповідності європейським директивам і регламентам в процесі підготовки до Угоди АСАА у цих секторах .

У 2016 р. Україна та ЄС розпочали промисловий та регуляторний діалог високого рівня .

В рамках цього діалогу вже відбулося дві зустрічі: у березні 2017 р. в Брюсселі та у березні 2018 р. у Києві. З метою забезпечення діалогу діють щонайменше 5 робочих груп, одна з яких опікується питаннями технічних бар’єрів в торгівлі, що охоплюють систему технічного регулювання та національну інфраструктуру якості .

І Н Т Е Г РА Ц І Я У РА М К А Х АС О Ц І А Ц І Ї : Д И Н А М І К А В И КО Н А Н Н Я У ГО Д И М І Ж У К РА Ї Н О Ю І Є С Разом з тим, варто відзначити парадокс, що з початком застосування Угоди про асоціацію технічна допомога ЄС у розробленні законодавства та підготовці інфраструктури якості та органів ринкового нагляду України лише зменшилась .

НЕПЕВНА ПЕРСПЕКТИВА УКЛАДАННЯ

УГОДИ ACAA Таким чином, стан розвитку державної політики, інституцій, інфраструктури якості та ринкового нагляду, відповідності горизонтального (рамкового) та вертикального (галузевого) законодавства у низці секторів дозволяє починати процес укладання угоди ACAA .

Незважаючи на це, ЄС не дає сигналів про близькість цієї перспективи - зокрема, у своїх офіційних звітах щодо Стан виконання Україною України. Перший звіт про виконання Угоди про асоціасвого «домашнього завдання» цію (2016 року) не містив жодної згадки про угоду ACAA19 .

дозволяє укласти угоду ACAA. У першому звіті про виконання глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі (за 2016 рік, опублікований восени Але ЄС не дає сигналів про 2017 року) було визначено угоду ACAA як довгострокову близькість цієї перспективи мету, а започаткований Регуляторний діалог щодо технічних бар’єрів у торгівлі як належний форум технічної співпраці для проведення детальної оцінки укранської системи щодо відповідності законодавства, його застосування та інституційної спроможності з правилами та стандартами ЄС. При цьому, лише позитивні результати цієї оцінки уможливлять початок переговорів щодо угоди ACAA20. У другому звіті про виконання Угоди про асоціацію (2017 року) угода ACAA згадана як питання майбутнього (без уточнення, якого)21. У другому звіті про виконання глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі (за 2017 рік, опублікований восени 2018 року) питання угоди ACAA взагалі не було загадано22. У третьому звіті про виконання Угоди про асоціацію (2018 року) угода ACAA згадана як питання майбутнього (без уточнення, якого)23 .

Незрозуміла також позиція ЄС щодо алгоритму укладання угоди ACAA. Зокрема, чи потрібна для проведення оцінки виконання «домашнього завдання» окрема оціночна місія ЄС, як це запитує український уряд - чи ця оцінка може бути виконаною європейськими експертами у рамках вже існуючого Промислового та регуляторного діалогу Україна-ЄС .

Така невизначеність з боку ЄС не додає впевненості, що угоду ACAA взагалі буде підписано у осяжній перспективі, незважаючи на прогрес із виконанням «домашнього завдання». Це не сприяє впевненості у незворотності реформ та не стимулює подальший розвиток інфраструктури якості та ринкового нагляду .

У той же час, виникає інша проблема, коли Україна, у сподіванні на швидке укладання угоди ACAA, впроваджує вимоги директив і регламентів ЄС одразу, а не поступово. У деяких секторах це приAssociation Implementation Report on Ukraine, SWD(2016) 446 final, Brussels, 9.12.2016 .

«Having in mind that due to the relevant reforms, the ACAA is a long-term objective, both Parties have launched in July 2016 the TBT Regulatory Dialogue (as provided by Article 55 of AA) as the appropriate technical cooperation forum for carrying out the detailed assessment of the Ukrainian system in order to verify its compliance (in terms of legislation its enforcement and institutional capacity) with the EU rules and standards. Only positive results of that assessment will allow for a start of negotiations on the ACAA» - Annual report on the implementation of the deep and comprehensive free trade area (DCFTA) between the EU and Ukraine, 1 January 2016 - 31 December 2016, SWD(2017) 364 final, Brussels, 9.11.2017 .

Association Implementation Report on Ukraine, SWD(2017) 376 final, Brussels, 14.11.2017 .

Annual report on the implementation of the deep and comprehensive free trade area (DCFTA) between the EU and Ukraine, 1 January 2017 - 31 December 2017, SWD(2018) 454 final, Brussels, 31.10.2018 .

Association Implementation Report on Ukraine, SWD(2018) 462 final, Brussels, 7.11.2018 .

–  –  –

зводить до того, що, наприклад, процедури оцінки відповідності або вимоги щодо маркування виявляються За відсутності швидкої надто жорсткими та/або обтяжливими, особливо для перспективи укладання угоди імпортерів. Як це не парадоксально, негативного вплиАСАА, гармонізовані процедури ву зазнають і виробники з країн ЄС, яким для доступу на український ринок доводиться фактично повторю- та вимоги виявляються надто вати в Україні ті ж самі процедури оцінки відповідності, обтяжливими, особливо для які вони вже пройшли в ЄС, та додатково маркувати імпортерів свою продукцію українським знаком відповідності. Все це, у свою чергу, може призводити до підвищення цін для споживачів, зменшення асортименту пропонованої на ринку продукції та виникнення монополій окремих імпортерів. Тому в Україні виникає тиск щодо спрощення процедур чи пом’якшення вимог24. Це суперечить зобов’язанням за Угодою про асоціацію - але є логічним наслідком відсутності визначеності щодо бодай орієнтовних термінів, скільки ще буде потрібно чекати на угоду ACAA .

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для України:

Прийняти законопроекти № 7123 та № 10222 (якщо це буде неможливим протягом поточного скликання ВРУ, перереєструвати та розглянути їх новим скликанням Парламенту);

Зосередити функції юридичного погодження проектів нормативно-правових актів (у т.ч. технічних регламентів), спрямованих на виконання Угоди про асоціацію та підготовку до угоди ACAA, лише в одній інстанції, укомплектованій спеціалізованим персоналом з належним знанням законодавства та мов ЄС;

Посилити жорсткість процесу акредитації та нагляду за акредитованими органами, а також процес призначення та моніторингу органів з оцінки відповідності з метою забезпечення належного рівня їх технічної компетентності та запобігання випадків шахрайства та застосування недоброчесних практик;

Приділити посилену увагу розбудові спроможності органів державного ринкового нагляду;

Підвищувати поінформованість суб’єктів господарювання та посилити роль бізнес-асоціацій у підвищенні такої поінформованості .

Для ЄС:

Прояснити алгоритм та перспективу укладання угоди ACAA з Україною;

У разі політичної готовності ЄС рухатися до укладання угоди ACAA - провести офіційну оцінку стану виконання Україною «домашнього завдання»;

У разі відсутності близької перспективи укладання ACAA - визначити етапи цього шляху та погодитись із можливістю тимчасового спрощення процедур чи пом’якшення вимог, які є надто жорсткими та/або обтяжливими для суб’єктів господарювання;

Надати Україні ефективну технічну допомогу для розроблення законодавства та належного функціонування інфраструктури якості та органів ринкового нагляду .

Так, зокрема, на виконання прийнятого 19 березня 2019 р. закону щодо своєчасного доступу пацієнтів до медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель КМУ вніс тимчасові зміни (до 31 березня 2020 р.) до трьох технічних регламентів щодо різних медичних виробів, розроблених на основі відповідних директив ЄС, якими спрощуються процедури оцінки відповідності, - але лише для тих медичних виробів, що закуповуються за допомогою спеціалізованих організацій за рахунок коштів державного бюджету .

СПРОЩЕННЯ МИТНИХ

ПРОЦЕДУР МІЖ УКРАЇНОЮ І ЄС Андрій Бутін, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

–  –  –

Зокрема, Угода про асоціацію передбачає:

впровадження в Україні інституту уповноважених (або авторизованих – «authorized») економічних операторів (далі УЕО25) та визнання їх з боку ЄС (ст.76,1 (k) та ст.80 (і) УА);

впровадження в Україні та визнання з боку ЄС єдиного адміністративного документу (ЄАД) та приєднання України до спільної транзитної системи ЄС, які є взаємопов’язаними процесами (ст.76,1 (с) та 76,4 (b) та Додаток XV до УА) .

Впровадження УЕО допоможе зменшити кількість митних процедур та час проходження митної очистки для надійних компаній, що підвищить конкурентоспроможність українських підприємств на зовнішніх ринках. Однією з важливих переваг має стати взаємне визнання Україною та ЄС компаній із статусом УЕО. Для приватного сектору це, насамперед, економія часових, грошових та організаційних ресурсів, прозорість і передбачуваність процедур, а також покращення потенційних можливостей бізнесу .

Впровадження в Україні ЄАД означає запровадження митних декларацій, що відповідатимуть деклараціям ЄС і зможуть використовуватися для будь-якої процедури імпорту чи експорту, а Тут і далі використовується термін УЕО – уповноважений економічний оператор, відповідно до діючої термінології Митного кодексу України. Водночас, у статті 38 Митного Кодексу ЄС використовується термін «authorized economic operator» – тобто авторизований економічний оператор. Хоча, в багатьох перекладах українською мовою цей термін перекладають саме як «уповноважений» оператор. Водночас, в останньому законопроекті № 7473, яким пропонується врегулювати інститут уповноваженого економічного оператора, його вже названо саме як «авторизований» економічний оператор .

Спрощення митних процедур між Україною і ЄС

також для процедури спільного транзиту при торгівлі товарами між Україною та сторонами Конвенції про єдиний режим транзиту26 та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травні 1987 року27 (далі - Конвенції) незалежно від виду та походження цих товарів .

Участь України у спільній транзитній системі ЄС створить низку переваг, головними з яких будуть суттєве прискорення та здешевлення руху товарів для всіх учасників (експортерів, перевізників, імпортерів), а також відсутність необхідності декларування експортних товарів на кордоні ЄС (при експорті це буде здійснюватися в Україні) .

–  –  –

ЗМІСТ «ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ»

Положення УА у сфері митної співпраці (Додаток XV) зобов’язують Україну:

імплементувати до українського законодавства найкращі практики митного законодавства ЄС, зокрема Митного кодексу ЄС, та створити передумови для взаємного визнання УЕО, протягом трьох років з дати набрання чинності Угодою;

імплементувати положення Конвенцій протягом року з дати набрання чинності УА .

Статус УЕО, який може отримати підприємство, надає певний перелік пільг та спрощень при проходження митних процедур. Це найвищий ступінь довіри митниці до підприємства. Для отримання статусу УЕО підприємство має відповідати певним критеріям .

Формально, в Україні інститут УЕО запроваджено Митним кодексом з 2012 року. Але чинні норми не працюють і містять суттєві невідповідності міжнародній практиці. Зокрема, критерії для отримання статусу УЕО та спрощення, які передбачені при отриманні відповідного сертифіката, не відповідають самим видам сертифікатів; неможливе надання сертифікату УЕО окремим суб’єктам (брокерам, експедиторам, перевізникам); непередбачений моніторинг за діяльністю УЕО тощо. Отже, для впровадження в Україні інституту УЕО необхідно прийняти закон, який внесе відповідні зміни до Митного Кодексу України .

Для приєднання України до єдиної транзитної системи ЄС та впровадження єдиного адміністративного документу необхідно прийняти законодавство щодо впровадження в країні окремих типів митних декларацій, аналогічних тим, що використовуються у ЄС для процедури спільного https://eur-lex.europa.eu/eli/convention/1987/415/2017-12-05 https://eur-lex.europa.eu/eli/convention/1987/267/oj, український переклад тексту Конвенції: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987_012 Імпорт товарів за свідомо заниженою митною вартістю або імпорт товарів з використанням існуючих законних підстав для ввезення на територію України з подальшим ухилянням від сплати митних платежів і продажу цього товару у значних обсягах .

І Н Т Е Г РА Ц І Я У РА М К А Х АС О Ц І А Ц І Ї : Д И Н А М І К А В И КО Н А Н Н Я У ГО Д И М І Ж У К РА Ї Н О Ю І Є С транзиту. Також потрібно розробити та запровадити відповідну інформаційно-телекомунікаційну систему, засновану на європейських технологіях .

ЧИННА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА

У державі досі відсутня єдина митна політика. Незважаючи на наявність значного обсягу міжнародних угод, ратифікованих Україною у цій сфері, відсутнє комплексне, системне бачення першочергових кроків, спрямованих на спрощення процедур торгівлі в Україні .

Положення УА та Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі29 визначають достатньо чіткі кроки, необхідні для покращення митних процедур. Але реальні дії Уряду та Парламенту тут несуть хаотичний та безсистемний характер. Значна кількість неузгоджених між собою актів негативно впливає на їх сприйняття та розуміння тими, хто має їх застосовувати. Проекти змін до чинних нормативно-правових актів досить часто неузгоджені між собою та дублюють один одного. Це штучно затягує прийняття важливих та необхідних рішень .

Покращення та певну систему має внести ухвалене 19 червня 2019 року Кабінетом Міністрів України розпоря- В Україні досі немає цілісної дження № 444, яким було затверджено План заходів митної політики, але нарешті з імплементації положень Угоди СОТ про спрощення розпочалося створення Митної процедур торгівлі. Цей План встановлює конкретні за- служби як окремого органу ходи, строки та перелік відповідальних за розробку та державної влади супроводження проектів законодавчих актів, забезпечення відповідного програмного та комп’ютерного оснащення тощо. Але поки що зарано оцінювати реальний якісний вплив цього рішення .

Однією з причин такої ситуації є де-факто відсутність органу державної влади, який би реалізовував державну політику у митній сфері. Станом на сьогодні, розробкою митної політики займається Міністерство фінансів України, а її реалізація була покладена на Державну фіскальну службу України, яка наразі знаходиться у стані ліквідації. Новим органом, який мав стати відповідальним за її реалізацію є Державна митна служба. Незважаючи на прийняті Урядом у грудні 2018 року концептуальні напрямки реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику30, реалізація практичних кроків у митній сфері була заблокована до кінця червня 2019 р. через призупинення конкурсу на посаду голови Державної митної служби. Через невизначеність із керівництвом Митної служби значна частина функцій митниці не виконувалася. Фактично, митниця стала заручником інтересів різних груп впливу, які намагаються встановити свій контроль над таким важливим державним органом .

Україна приєдналась до неї у 2015 році, http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_053 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 року № 1101 «Про схвалення концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику» .

–  –  –

АНАЛІЗ СТЕЙКХОЛДЕРІВ У цілому спрощення процедур торгівлі позитивно вплине на всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяль- Малий та середній бізнес ності, адже здешевлення процедур впливає на увесь найбільше виграє від приєднання ланцюг поставки, починаючи від продавця і закінчу- до спільної транзитної системи ючи покупцем. За інформацією Міністерства еконо- ЄС, і у перспективі зможе мічного розвитку та торгівлі, у 2017 році експорт на ри- скористатися статусом УЕО нок ЄС здійснювали понад 14 тисяч компаній.31 Можна очікувати, що порівняно більшу користь від загального спрощення та здешевлення процедур переміщення товару через кордон (зокрема, від впровадження єдиного адміністративного документу та приєднання до спільної транзитної системи ЄС) отримає саме малий бізнес, адже його витрати (зважені на розмір) відносно більші .

Від впровадження УЕО навпаки – більшої вигоди мають отримати відносно великі та сталі компанії, які зможуть задовольнити критерії для отримання статусу УЕО та, відповідно, отримати переваги, передбачені цим статусом. Водночас, у перспективі, статусом УЕО зможуть, також, скористатися й середні і малі підприємства, які здійснюють регулярні однорідні зовнішньоторговельні операції .

ДИНАМІКА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ Для впровадження інституту УЕО, у 2016 році Уряд подав до Парламенту України законопроект № 477732, підготовлений за участю профільних неурядових організацій та експертів. Його було широко презентовано громадськості на різноманітних публічних заходах. Водночас, у Парламенті він був розкритикований і у березні 2018 року повернутий ініціатору внесення на доопрацювання. Найімовірніше, причиною його повернення була суперечливість критеріїв для надання статусу УЕО, що викликало спротив окремих гравців, які лобіюють інтереси потенційних «отримувачів» такого статусу .

Для приєднання України до єдиної транзитної системи ЄС ще в кінці грудня 2016 року Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради України законопроект № 562733. Після 18 місяців знаходження у Парламенті, у травні 2018 року, він був відхилений депутатами (не набрав потрібної кількості голосів) із незрозумілих причин .

Ще до офіційного повернення законопроекту № 4777 та відхилення законопроекту №5627, у грудні 2017 року у Верховній Раді був зареєстрований новий урядовий проект закону №7473 щодо внесення змін до Митного кодексу34. Цей законопроект спрямований одночасно на імплементацію інституту авторизованого економічного оператора (УЕО) та на спрощення транзитних процедур в https://ukr.segodnya.ua/economics/enews/ukraina-serezno-rasshirila-assortiment-svoih-tovarov-v-es-1117702.html Проект Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей» від 03.06.2016 реєстр. номер 4777 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59320 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60887 Проект Закону №7473 «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони»

від 29.12.2017 р.: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63291 І Н Т Е Г РА Ц І Я У РА М К А Х АС О Ц І А Ц І Ї : Д И Н А М І К А В И КО Н А Н Н Я У ГО Д И М І Ж У К РА Ї Н О Ю І Є С Україні. Фактично, він замінив собою законопроекти № 4777 та окремі положення законопроекту №5627. 28 лютого 2019 року законопроект №7473 було прийнято у першому читанні .

Порівняно з попередніми законопроектами, зміст більшості норм у законопроекті №7473 фактично не змінився. Із нововведень щодо УЕО привертає увагу зміна термінології: «уповноважений» на «авторизований» оператор, що не змінило суті, але наблизило до європейського аналогу. Водночас, перехідні положення нового законопроекту скоротили можливу максимальну кількість виданих сертифікатів УЕО протягом перших трьох років його дії (у попередньому законопроекті такі обмеження були відсутні). Також запропоновано протягом трьох років з дня набрання чинності Закону розглядати заявки на видачу сертифіката “на спрощення митних процедур” виключно від підприємств, що є одночасно виробниками та експортерами або імпортерами продукції (це також було відсутнє у попередньому законопроекті). Крім цього, у порівнянні з попереднім проектом зменшили кількість спеціальних спрощень для власника сертифікату про надійність і безпеку .

–  –  –

4 лютого 2019 року до Верховної Ради України було подано урядовий законопроект № 9532 «Про режим спільного транзиту». Метою законопроекту прямо визначено імплементацію до національного законодавства України положень Конвенції про процедуру спільного транзиту і Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Фактично, законопроект пропонує запровадити в Україні окремий режим спільного транзиту, який буде паралельно діяти з іншим митним режимом «транзит», передбаченим Митним кодексом України. Вже 25 квітня 2019 року цей законопроект було прийнято у першому читанні. Його остаточне ухвалення сформує законодавчу основу для створення масиву підзаконних нормативно-правових актів, необхідних для повноцінної реалізації процедури спільного транзиту .

–  –  –

Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» № 2530 від 06.09.2018, http://zakon.rada.gov .

ua/laws/show/2530-19 Новий п. 73 прикінцевих та перехідних положень Митного Кодексу України, включений пунктом 40 закону №2530 .

–  –  –

гається активізація діяльності у цьому напрямку, що дозволяє зробити обережні припущення щодо можливості ухвалення відповідних змін до кінця 2019 року .

Важливою умовою для цього прогресу є єдине бачення уряду і парламенту щодо ролі та місця митної служби в системі державних органів. УА не містить вимог щодо самостійності митних органів в Україні, а європейська практика тут не є єдиною. Отже, це приклад того, як інституційне питання, не охоплене УА, напряму впливає на динаміку виконання її положень щодо регуляторного наближення .

18 грудня 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення про реорганізацію Державної фіскальної служби України37 та створення Державної податкової служби (до складу якої входитимуть підрозділи податкової міліції) і Державної митної служби. Ці служби утворюються як окремі центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовуватиметься та координуватиметься Кабінетом Міністрів через Міністра фінансів України. Конкурс на керівників зазначених служб мали провести протягом трьох місяців після затвердження цієї постанови. Також Уряд прийняв рішення про утворення міжвідомчої робочої групи з питань реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику. У березні 2019 року постановою № 227 Уряд затвердив положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України .

–  –  –

РЕКОМЕНДАЦІЇ Для України

1. Внести зміни до Митного кодексу для імплементації інституту авторизованого економічного оператора (УЕО) та спрощення транзитних процедур в Україні (законопроекти №7473 та №9532, що наразі перебувають на розгляді Верховної Ради) .

2. Систематизувати зусилля, спрямовані на імплементацію УА у митній сфері та спрощення процедур торгівлі. При цьому слід поєднувати ці зусилля з інститутами громадянського суспільства, зокрема бізнес-асоціаціями, які можуть реально допомогти у впровадженні змін .

3. Забезпечити системні механізми урядового та громадського контролю за діяльністю нового окремого державного органу – Державної митної служби .

Для ЄС

1. Сприяти становленню нової Державної митної служби України, зокрема через реалізацію проектів технічної допомоги, спрямованих на оснащення митниць, підвищення кваліфікації персоналу та здійснення громадського контролю за діяльністю митниці .

2. Надати політичний імпульс щодо готовності приєднати Україну до єдиної транзитної системи ЄС та визнати авторизованих економічних операторів (УЕО), у разі відповідності впроваджених в Україні процедур нормам права ЄС .

Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1200 “Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України” https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-utvorennya-derzhavnoyi-podatkovoyi-sluzhbi-ukrayini-ta-derzhavnoyi-mitnoyi-sluzhbi-ukrayini І Н Т Е Г РА Ц І Я У РА М К А Х АС О Ц І А Ц І Ї : Д И Н А М І К А В И КО Н А Н Н Я У ГО Д И М І Ж У К РА Ї Н О Ю І Є С ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ

ДО ЄДИНОГО ЦИФРОВОГО

РИНКУ ЄС Володимир Ночвай, Лілія Олексюк, Оксана Приходько

ЄДИНИЙ ЦИФРОВИЙ РИНОК І УГОДА

ПРО АСОЦІАЦІЮ Цифровізація економіки визначатиме конкурентні позиції держав у наступні роки, оскільки цифрова революція відбувається швидшими темпами, ніж колись індустріальні революції. Розуміючи це, ЄС у 2015 році розпочав реалізацію Стратегії створення єдиного цифрового ринку ЄС (далі - ЄЦР)38 .

У Спільній декларації саміту Східного партнерства (далі - СхП) у листопаді 2017 року учасники саміту погодились співпрацювати у сфері гармонізації цифрових ринків, щоб поширити вигоди ЄЦР ЄС для країн-партнерів39. Відповідний пріоритет (№7) зазначений серед 20 очікуваних досягнень СхП до 2020 року40 .

У структурі Угоди про асоціацію (далі - УА) тематика цифрового ринку представлена наступним чином:

Підрозділ 3 Частини 5 Глави 6 Розділу IV - лібералізація торгівлі комп’ютерними послугами;

Підрозділ 5 Частини 5 Глави 6 Розділу IV та Додаток XVII - інтеграція України до внутрішнього ринку телекомунікаційних послуг ЄС;

Частина 6 Глави 6 Розділу IV - співпраця у розвитку електронної торгівлі;

Глава 14 Розділу V - співпраця у сфері інформаційного суспільства (доступу до інформаційно-комунікаційних технологій);

Глава 15 Розділу V та Додаток XXXVII - наближення політики з питань аудіовізуальної галузі .

У секторі телекомунікаційних послуг УА передбачає перспективу взаємного надання режиму внутрішнього ринку. Відповідно до ст.4(3) Додатку XVII до УА, такий режим означає, що у цьому секторі не повинно бути жодних обмежень свободи надання послуг українською юридичною особою на території ЄС і навпаки. Такий режим може бути отриманий за умови позитивної оцінки ЄС виконання Україною свого «домашнього завдання» щодо нормативно-правового наближення до права ЄС .

Таким чином, інтеграція України до ЄЦР ЄС є логічним завданням, що витікає із положень УА і пріоритетів СхП .

ЄЦР для України фактично означатиме доступ до онлайн-ринків та е-послуг країн https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52015DC0192 https://www.consilium.europa.eu/media/31758/final-statement-st14821en17.pdf https://cdn3-eeas.fpfis.tech.ec.europa.eu/cdn/farfuture/dLJ9RdBalFgQqx34lgPlwagsNIuJB6cJzDeeiRR0RdQ/mtime:1497363650/sites/eeas/files/ swd_2017_300_f1_joint_staff_working_paper_en_v5_p1_940530.pdf

–  –  –

ЦИФРОВИЙ РИНОК

УКРАЇНИ У 2018 році ринок телекомунікацій України зріс на 10 % - до 66,5 млрд. грн. (більше 2 млрд. євро, тобто менше 1% ринку ЄС). Найважливішими учасниками ринку телекомунікацій є оператори мобільного, супутникового, кабельного зв’язку та провайдери інтернет-послуг. Найбільший сегмент ринку за доходами в Україні - ринок мобільного зв’язку. «Велика четвірка» українських крупних мобільних операторів («Київстар», «Водафон Україна», Лайфселл, Укртелеком) позитивно оцінюють потенційні наслідки інтеграції до ЄЦР та взаємного надання режиму внутрішнього ринку в секторі телекомунікаційних послуг41. Разом з тим, потенційний вплив на менших учасників (наприклад, великої кількості невеликих компаній-провайдерів) потребує детальнішого вивчення .

За даними EVO business42, в 2018-м в порівнянні з минулим роком ринок електронної комерції в Україні виріс на третину – до 65 млрд грн. За темпами зростання він залишається другим в Європі. За різними даними, від чверті до третини українців регулярно здійснюють покупки онлайн, оплачуючи замовлення карткою на сайті. Набули поширення е-купівлі на міжнародних і українських е-майданчиках (e-Bay, Taobao, Amazon, Розетка тощо). З ними виникла і низка проблемних питань, що потребують вирішення на законодавчому рівні - особливо у сфері захисту прав споживачів та захисту їх персональних даних від незаконного використання з метою поширення рекламної продукції, маркетингу і продажу даних .

–  –  –

«ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ» УКРАЇНИ При укладанні УА, зобов’язання України щодо поступового приведення своїх чинних законів та майбутнього законодавства у секторі телекомунікацій у відповідність до acquis ЄС були зазначені у Додатку XVII. Втім, вже після того, як була підписана УА, ЄС почав радикально переглядати своє законодавство у цій сфері, у рамках створення ЄЦР .

Результати опитування стейкхолдерів, проведеного в квітні 2019 року мНУО “Європейська Медіа Платформа” (http://www.eump.org) https://rau.ua/novyni/itogi-e-commerce-2018/ https://www.unian.net/economics/finance/10444737-otechestvennyy-it-sektor-obespechivaet-4-vvp-ukrainy.html https://www.kmu.gov.ua/ua/news/sektor-it-mozhe-stati-dodatkovim-lokomotivom-ekonomichnogo-zrostannya-glava-uryadu, https://economics.unian .

ua/finance/2349038-eksport-it-poslug-z-ukrajini-za-rik-zris-do-36-milyarda-infografika.html https://eba.com.ua/industriya-narostyla-eksport-poslug-na-17-5/ І Н Т Е Г РА Ц І Я У РА М К А Х АС О Ц І А Ц І Ї : Д И Н А М І К А В И КО Н А Н Н Я У ГО Д И М І Ж У К РА Ї Н О Ю І Є С

Так, Стратегія створення ЄЦР передбачає46:

Усунення бар’єрів для транскордонної торгівлі товарами та послугами через інтернет (спрощення контрактних зобов’язань, е-комерція, реформа копірайту, уникнення невиправданого геоблокування, захист прав споживачів, уніфікація оподаткування, перегляд правил надання кабельного та супутникового зв’язку та доставки поштових замовлень);

Гармонізацію регулювання цифрових мереж та послуг у країнах-членах ЄС (перегляд законодавства в сфері розповсюдження контенту, телекомунікацій, аудіо-візуальних послуг, захисту персональних даних, розвитку державно-приватного партнерства в сфері кібербезпеки, забезпечення загальнодоступності інформаційно-комунікаційних технологій);

Максимальне використання потенціалу зростання цифрової економіки ЄС (інвестиції до інфраструктури та технологій, таких як хмарні обчислення та великі дані; дослідження та інновації, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності промисловості, покращення державних послуг; розвиток цифрових навичок громадян) .

Загалом, станом на вересень 2018 року у рамках реалізації Стратегії Європейська Комісія запропонувала 30 законодавчих пропозицій, 19 з яких були схвалені Радою ЄС та Європарламентом47 .

Зважаючи на такий значний обсяг змін у законодавстві ЄС у сфері ЄЦР з часів підписання УА, існує потреба оновити Додатки XVII та XXXVII48, аби визначити актуальний обсяг «домашнього завдання» для України .

–  –  –

До спільних завдань України і ЄС належить досягнення цілей СхП до 2020 року. У частині гармонізації з ЄЦР ці цілі частково дублюють, доповнюють та уточнюють положення УА, а також є додатковими до неї. Вони переважно стосуються Глави 14 Розділу V УА («Інформаційне суспільство»), але також і окремих статей УА щодо тeлeкомунікаційних послуг, охорони баз даних, транскордонного надання електронних комунікаційних послуг, нормативно-правових аспектів електронної торгівлі50 .

ЧИННА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА

В Україні немає окремого центрального органу виконавчої влади у сфері розвитку цифрової економіки та суспільства. У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі у 2015 році був створений Департамент цифрової економіки, але у 2016 році він був розформований. Частково державна політика у сфері розвитку інформаційного суспільства реалізується через діяльність Державного агентства з питань електронного урядування України. У грудні 2018 року Голова агентства підпиhttps://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52015DC0192 https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/news/creating-digital-single-market-european-commission-actions-2015 Додаток XXXVII стосується наближення законодавства України ЄС до законодавства ЄС з питань аудіовізуальної галузі. Він передбачає впровадження положень Директиви про аудіовізуальні послуги №2010/13/ЄС. Втім, поки в Україні тривали дискусії про потребу внесення змін до закону про телебачення і радіомовлення (https://detector.media/rinok/article/132891/2017-12-14-syumar-zareestruvala-zakonoproekt-pro-audiovizualni-poslugi), ЄС ухвалив нову директиву про аудіовізуальні послуги № 2018/1808 (https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/revision-audiovisual-media-servicesdirective-avmsd, https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2018/1808/oj). Нова директива враховує нові реалії ринку, коли споживач дедалі більше сам обирає контент і отримує його через Інтернет, а не через трансляцію телерадіоканалами .

https://eu-ua.org/novyny/spilna-zayava-dlya-presy-za-rezultatamy-5-go-zasidannya-rady-asociaciyi-mizh-ukrayinoyu-ta?fbclid=IwAR1T4_pVXKzQQ8E0fML gB8KZFi3VuFCKma7BzNvlssuO6bbh-Y9LeFqlP4Q https://www.civic-synergy.org.ua/wp-content/uploads/2018/04/Web_ua_AAEap-deliverables_civic_synergy_ua_2018.pdf - стор. 6, 13-14 .

–  –  –

17 січня 2018 року Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-202053 та затвердив план заходів з її реалізації. Затвердженню документу передувала кропітка робота Мінекономрозвитку з розробки базового документу “Цифровий порядок денний України - 2020”54, разом з провідними експертами ІТ-сфери та громадськістю, яку координував “Хай-Тек офіс Україна”55. Документ визначає ключові політики, першочергові сфери, ініціативи та проекти «цифровізації» України до 2020 року .

30 січня 2019 року ухвалена Постанова Кабінету Міністрів України №56 «Деякі питання цифрового розвитку»56, що передбачає дотримання принципу державної політики цифрового розвитку “цифровий за замовчуванням”. Такий принцип означає переведення у цифровий формат тих аналогових систем, розвиток та підтримка яких є очевидно невигідними та неефективними .

Значне місце побудові «електронної країни» присвячено в передвиборчій програмі нового Президента України Володимира Зеленського57, зокрема, в ній йдеться про доступ до швидкого Інтернету, розвиток цифрової грамотності населення, підтримку стартапів, е-послуги, е-вибори, е-участь громадян в прийнятті рішень. В Адміністрації Президента України наразі йде активне обговорення проекту «Держава у смартфоні»58 .

https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2600622-ukraina-i-evrosouz-pidpisali-ugodu-sodo-elektronnogo-uraduvanna.html https://www.civic-synergy.org.ua/wp-content/uploads/2018/04/Report_USPGS_2017_ukr_final.pdf - стор.39-47 .

https://www.kmu.gov.ua/ua/news/uryad-shvaliv-koncepciyu-rozvitku-cifrovoyi-ekonomiki-ta-suspilstva-ukrayini-na-2018-2020 https://goo.gl/BUui46 Громадська спілка «Хай-Тек офіс Україна» (http://www.ht-office.org) - це об’єднання підприємств у сфері високих технологій метою діяльності якого є створення сприятливих умов для розвитку в Україні інноваційного бізнесу та цифрової економіки. До складу Наглядової ради Хай-Тек офіс Україна включено представників Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Верховної Ради України та Адміністрації президента України, це забезпечує ефективну взаємодію між бізнесом і державою .

https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/deyaki-pitannya-cifrovogo-rozvitku https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/wp005pt021f01=233pt001f01=720.html https://www.president.gov.ua/news/radnik-prezidenta-ukrayini-mihajlo-fedorov-obgovoriv-iz-pred-55621 І Н Т Е Г РА Ц І Я У РА М К А Х АС О Ц І А Ц І Ї : Д И Н А М І К А В И КО Н А Н Н Я У ГО Д И М І Ж У К РА Ї Н О Ю І Є С ДИНАМІКА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ В останні роки Україні вдалося зробити низку кроків щодо нормативно-правового наближення .

У листопаді 2018 року набув чинності закон про електронні довірчі послуги, що оновив законодавство у сфері електронної ідентифікації (електронного цифрового підпису) у відповідності з Регламентом eIDAS 910/201459. На сьогоднішній час Україна веде діалог з окремими державами-членами ЄС щодо взаємного визнання електронних довірчих послуг і планує підписання Меморандуму про взаємне визнання даних послуг з однією із держав-членів. Це стане пілотним проектом, який дозволить протестувати нормативну та технічну відповідність України законодавству ЄС60. Це крок до підготовки Угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг між Україною та ЄС, яка забезпечить фізичним та юридичним особам сторін взаємне визнання їхніх засобів електронної ідентифікації .

Водночас, в Україні досі відсутня стратегія забезпечення доступу до швидкісного інтернету (широкосмугового В останні роки Україна зробила доступу). У 2015 році було прийнято закон про електронну комерцію, який, втім, залишив неврегульованою низку кроків для нормативноцілу низку питань гармонізації із нормами права ЄС61. правового наближення, але Відсутній прогрес у прийнятті нового законодавства прогрес недостатній і не про електронні комунікації та про радіочастотний ре- встигає за темпами оновлення сурс, а зареєстровані у парламенті законопроекти про законодавства ЄС електронні комунікації не відповідають нормам ЄС62 та новому Європейському Кодексу електронних комунікацій63. За оцінками експертів BRDO64 не реалізовані більшість положень директив ЄС з регулювання сфери радіочастотного ресурсу, що Україна зобов’язана імплементувати до кінця 2019 року відповідно до Угоди про асоціацію .

На початку 2016 року була затверджена Стратегія кібербезпеки України, у травні 2018 року набув чинності закон про основні засади забезпечення кібербезпеки України. Готується закон про об’єкти критичної інформаційної інфраструктури. Втім, до законодавства та плану реалізації стратегії кібербезпеки слід внести зміни у відповідності з вимогами Директиви NIS (Директива з безпеки мережевих та інформаційних систем)65 та нового EU Cybersecurity Act, що набув чинності 28 червня 2019 року і яким, зокрема, буде запроваджено нову схему сертифікації у сфері кібербезпеки66 .

Україна не в повному обсязі ратифікувала Конвенцію Ради Європи про кіберзлочинність, зокрема, не надала згоду на застосування розділу Конвенції щодо цифрових доказів67. Через це правоохоронні органи часто вдаються до вилучення обладнання в якості речових доказів (зокрема, у справах щодо піратства), посилаючись на відсутність передбаченої в українському законодавстві можливості використовувати копії. Це погіршує умови для розвитку ІТ-бізнесу. Прийнятим навесні 2017 року законом про державну підтримку кінематографії введено нові механізми захисту авторського права і суміжних прав в мережі інтернет. Проте, це не вирішило проблему поширення нелегального контенту піратськими веб-сайтами, які хостяться переважно не в Україні .

Регламент №910/2014 про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій в межах внутрішнього ринку, який замінив Директиву №1999/93, яка згадана в Додатку XVII-3 Угоди про асоціацію .

https://eu-ua.org/novyny/ukrayina-mozhe-staty-sektoralnoyu-derzhavoyu-chlenom-yedynogo-cyfrovogo-rynku-yes-pislya Детальніше про проблеми державної політики у сфері електронної торгівлі в Україні див.: https://www.civic-synergy.org.ua/wp-content/uploads/2018/04/ web_E-commerce__civic_synergy_ua_2018.pdf http://osf.org.ua/data/blog_dwnl/BE_brief5_UKR.pdf https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv%3AOJ.L_.2018.321.01.0036.01.ENG https://regulation.gov.ua/book/130-zelena-kniga-ak-vikoristovuvati-radiocastotnij-resurs-dla-zabezpecenna-akisnogo-zvazku-v-ukraini https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/network-and-information-security-nis-directive https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32019R0881&from=EN http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2824-15, https://inau.ua/news/inau-proponuye-implementuvaty-yevropeysku-konvenciyu-pro-kiberzlochynnist-naosnovi-napracyuvan

–  –  –

У 2018-2019 роках виконання затвердженого урядом плану заходів з реалізації Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства не було забезпечено фінансовими та організаційними ресурсами держави. Забезпечення координації та організації виконання Плану заходів є завданням Координаційної ради з розвитку цифрової економіки та суспільства68 під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра - Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Функції секретаріату та координацію діяльності робочих груп виконує “Хай-Тек офіс Україна”69 .

–  –  –

РЕКОМЕНДАЦІЇ Для України Визначити урядову інституційну систему координації та управління в сфері цифрового розвитку (окремий орган виконавчої влади, підрозділ у складі Мінекономрозвитку, створення посади віце-прем’єра з питань цифрового розвитку або інші можливі варіанти);

Передбачити видатки у державному бюджеті на виконання плану заходів Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 рр., прийняти рішення уряду про започаткування Фонду цифрових трансформацій;

Розробити та затвердити (рішенням Кабінету міністрів) стратегію сприяння широкосмуговому доступу до мережі інтернет;

Розробити та прийняти закон про електронні комунікації з урахуванням нового Європейського Кодексу електронних комунікацій;

Зміцнити незалежність та регуляторну спроможність національного регуляторного органу у галузі зв’язку;

Ратифікувати Конвенцію Ради Європи про кіберзлочинність у повному обсязі. Внести зміни законодавства та плану реалізації стратегії кібербезпеки у відповідності з вимогами Директиви NIS та нових регуляторних актів ЄС;

Внести зміни до Закону України «Про електронну комерцію» для гармонізації з законодавством ЄС .

Для ЄС Розпочати роботу експертної місії в Україні для комплексної оцінки ринку, інфраструктури, стану та потреб оновлення законодавства, його імплементації та регуляторної спроможності інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС;

Провести експертну перевірку української Національної системи електронних довірчих послуг на відповідність Регламенту 910/2014, та розпочати процес підготовки угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг між Україною та ЄС;

Надати фінансову допомогу для пріоритетних проектів імплементації Концепції цифрового розвитку економіки та суспільства України .

https://www.kmu.gov.ua/ua/news/v-ukrayini-rozpochala-robotu-koordinacijna-rada-z-rozvitku-cifrovoyi-ekonomiki https://goo.gl/oTE6EH ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ

ДО ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ

ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ ЄС Віталій Кравчук, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій

ВИГОДИ ВІД ВИКОНАННЯ УГОДИ ПРО

АСОЦІАЦІЮ Додаток XVII до Угоди про асоціацію (УА) передбачає можливість надання повноцінного режиму внутрішнього ринку для торгівлі фінансовими послугами. Такий режим передбачає однакові умови роботи українських компаній та компаній країн-членів ЄС на ринку ЄС та України; повну свободу надання послуг українськими компаніями на ринку ЄС та навпаки. Для фінансових установ це повинно було б означати поширення режиму «паспорту», відповідно до якого банки, страхові компанії та інші фінансові установи під наглядом регулятора однієї з країн ЄС можуть працювати по всьому ЄС, на Україну. Тобто українські компанії змогли б працювати у всіх країнах ЄС і навпаки .

Додаток XVII до УА передбачає, що режим внутрішнього ринку надається після того, як на прохання України ЄС проведе комплексну оцінку стану регулювання у галузі і прийде до висновку, що визначені УА передумови були виконані .

До надання режиму внутрішнього ринку правила торгівлі послугами між Україною та ЄС не надто відрізняються від правил торгівлі послугами з третіми країнами: торгівля є вільною за певними винятками, передбаченими Додатком XVI до УА. Ці винятки не суттєво відрізняються від аналогічних винятків, передбачених угодою ГАТС в рамках СОТ .

–  –  –

ЗМІСТ «ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ»

Для отримання режиму внутрішнього ринку необхідно наблизити законодавство України до законодавства ЄС у сфері фінансових послуг та забезпечити належну спроможність наглядових органів та механізмів нагляду. Перелік правових актів ЄС в сфері фінансових послуг, що Україна зобов’язалась впровадити в своє законодавство, визначено в Додатку XVII-2 до УА. Обсяг зобов’язань є значним: Україна зобов’язалась впровадити основні акти законодавства ЄС, що регулюють роботу банків, страхових компаній, операторів ринку капіталу; обіг цінних паперів, проведення платежів, запобігання відмиванню грошей та вільний рух капіталу .

Як наслідок реформи регулювання фінансового сектора у ЄС значну частину законодавчих актів ЄС, згаданих в УА, було скасовано та замінено новими (часто із збільшенням регуляторного навантаження на учасників ринку). У такому випадку ст. 3 Додатку XVII до УА передбачає консультації між ЄС та Україною щодо оновлення цього додатку. Поки що текст Додатку XVII до УА залишається незмінним, але Україна в плани заходів з виконання УА включила вже нові акти ЄС, прийняті на заміну скасованих .

В сфері банківського регулювання як Україна, так і ЄС впроваджують рекомендації Базельського комітету з питань банківського нагляду71. ЄС і Україна впровадили Хоча зміст зобов’язань за Угодою базові принципи банківського нагляду та основні ви- не переглянуто, українські плани моги до капіталу банків (Базель І). Проте ЄС вже ввів виконання вже включають нові найновіші стандарти банківського регулювання (так акти ЄС званий Базель ІІІ), прийняті у відповідь на Велику фінансову кризу 2007-2009 років, тоді як в Україні їх впровадження триває .

Регулювання роботи страхових компаній України визначається Законом про страхування, що був прийнятий в 2001 році. На час прийняття Закону регулювання страхових компаній не надто суттєво відрізнялось від правил ЄС. Втім страхові компанії ЄС з 2016 року працюють за новими правилами (визначеними директивою 2009/138/ЄС, відомою як Solvency II). Зокрема було скасовано перелік припустимих активів для інвестування, встановлено нові вимоги для капіталу, вимоги щодо управління ризиками страхових компаній, збільшено прозорість нагляду за страховими компаніями. Ці зміни в законодавство України ще не внесені .

Законодавство ЄС в сфері ринків капіталу відповідає вищому розвитку ринків капіталу в економіках країн-членів порівняно з Україною і також було суттєво оновлено в останні роки. Найсуттєвіші зміни містить директива та регламент MiFID II/MiFIR щодо ринків фінансових інструментів .

Вони підвищили вимоги до захисту роздрібних клієнтів, розширила вимоги до прозорості учасників ринку зокрема щодо оприлюднення даних про позабіржові операції, оновили вимоги до регульованих ринків .

Об’єднує центробанки та регулятори банків 28 (переважно розвинутих) країн та територій детальніше див. https://www.bis.org/bcbs/index .

htm?m=3%7C14 І Н Т Е Г РА Ц І Я У РА М К А Х АС О Ц І А Ц І Ї : Д И Н А М І К А В И КО Н А Н Н Я У ГО Д И М І Ж У К РА Ї Н О Ю І Є С

ЧИННА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА

У 2015 році Національний банк (НБУ), Нацкомфінпослуг72, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) спільно затвердили Комплексну програму розвитку фінансового сектору до 2020 року (далі – Програма). Програма визначила пріоритети реформи в сфері фінансових послуг та, серед іншого, передбачає заходи по виконанню всіх зобов’язань України в рамках УА в сфері фінансових послуг. Проте Верховна рада поки що не прийняла низку законопроектів, розроблених в рамках цієї програми. Зараз триває підготовка аналогічної програми до 2025 року, що ймовірно передбачить оновлені терміни гармонізації із законодавством ЄС. НБУ у своїх стратегічних документах, таких як Концепція вдосконалення вимог до капіталу73 також передбачає впровадження зобов’язань в рамках УА .

Регулятори вже впровадили частину заходів Програми, хоча впровадження більшості актів ЄС потребує змін не лише у нормативних актах регуляторів, а і у профільних законах. Також невизначеним залишається розподіл функцій між регуляторами і відповідно сфер відповідальності за впровадження УА. Ще в 2015 році були оголошені (зокрема у Програмі) плани щодо припинення роботи Нацкомфінпослуг та розподілу його функцій між НБУ та НКЦПФР, проте відповідний законопроект (№ 2413а) вже кілька років залишався без розгляду після прийняття в першому читанні у 2016 році .

В листопаді 2018 року було підготовлено текст до другого читання, але проект станом на червень 2019 року розглянуто не було .

АНАЛІЗ РИНКУ Роль фінансового сектору в економіці України впала під час кризи 2014-2015 років через закриття більше половини банків та скорочення кількості фінансових установ. Відповідно частка фінансових послуг у валовій доданій вартості (ВДВ) зменшилась з 5,2% у 2013 році до 3,3% у 2018 році .

У 2018 році ВДВ фінансових послуг України становив 99 млрд. грн. або 3,1 млрд євро – що можна порівнювати із ВДВ фінансових послуг трьох балтійських країн (2,7 млрд. євро). Надходження до бюджету від банків, страхових компаній та інших фінансових установ є порівняно невеликими .

Фінансові послуги переважно не обкладаються ПДВ, а надходження від оподаткування прибутків стримуються збитками, накопиченими під час кризи .

Банки та страхові компанії – це найбільші складові фінансового сектору в Україні. У 2017 році комерційні банки та НБУ формували 52,5% доданої вартості фінансового сектору, страхові компанії 28,5%, а решта фінансових установ та учасників ринків капіталу лише 19%74 .

–  –  –

Повна назва: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг .

https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=62251340 Сума 99% через округлення .

–  –  –

ших за чистими активами (зараз перебуває лише на восьмому місці). Російські банки зменшують свою присутність на українському ринку і оголосили про наміри продати свої українські дочки .

Приватбанк до кінця 2016 року був найбільшим приватним банком України і належав Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову. Як стверджує НБУ75, Приватбанк використовував кошти, залучені від вкладників переважно для того, щоб видавати кредити пов’язаним компаніям, що належать до Групи «Приват» Ігоря Коломойського. Під ці кредити часто надавалась переоцінена, неліквідна або взагалі неіснуюча застава .

Після того як переговори НБУ, Міністерства фінансів та власників Приватбанку про оздоровлення фінансового стану банку зайшли в глухий кут, власники Приватбанку звернулись до держави з проханням націоналізувати банк76. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 18 грудня 2016 року визнав Приватбанк неплатоспроможним і 21 грудня 2016 року продав банк державі за одну гривню77. Колишні власники пообіцяли до 1 липня 2017 року провести реструктуризацію кредитів, наданих банком, але так і не зробили цього78. Загалом, щоб захистити інтереси 20 мільйонів вкладників та зберегти фінансову стабільність у цілому, держава у 2016 - 2017 роках витратила понад 155 млрд. грн. (приблизно 5 млрд. євро, або 5% ВВП України) на покриття збитків банку .

Станом на червень 2019 року триває розгляд позовів НБУ та вже державного Приватбанку до колишніх власників банку в судах України, Швейцарії, Англії та США для відшкодування понесених державою витрат79. Водночас колишні власники банку отримали кілька рішень українських судів, що визнають незаконними окремі аспекти націоналізації Приватбанку. Ці рішення були оскаржені Приватбанком і відповідно не набули чинності .

Серед найбільших страхових компаній в Україні теж кілька «дочок» страхових компаній з країн ЄС (UNIQA, PZU), але частка ринку страхових компаній з українськими власниками є вищою порівняно із банківським сектором. Інші фінансові установи є переважно українськими .

Станом на сьогодні, відповідно до Додатку XVI до УА, українські банки та страхові компанії можуть виходити на ринок ЄС через дочірні компанії та філії, проте не можуть надавати послуги у транскордонному режимі, за певними винятками (страхування морських та авіаційних перевезень, товарів у транзиті). Відкриття дочірніх компаній та філій потребує проходження пруденційної перевірки материнської компанії (за однаковою процедурою із іншими інвесторами). На сьогодні лише український Приватбанк володіє 47% AS Privatbank в Українські банки та страхові Латвії та має філію на Кіпрі. У 2017 році було оголоше- компанії вже можуть виходити но про плани продажу латвійської дочки Приватбанку. на ринок ЄС через дочірні Інші українські банки філій та дочірніх компаній в ЄС компанії та філії, але не роблять цього через економічні причини .

не мають .

Відповідно, і ефект відкриття У разі розширення доступу України до ринку фінансо- ринку фінансових послуг ЄС для вих послуг ЄС початковий ефект може бути обмеже- України буде обмеженим https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=62483489 https://www.minfin.gov.ua/uploads/redactor/UBOs%20Letter%20UKR.jpg http://www.fg.gov.ua/not-paying/banks-sold-to-state/188-pat-kb-pryvatbank https://www.minfin.gov.ua/news/view/povidomlennia-ministerstva-finansiv-shchodo-statusu-restrukturyzatsii-kredytnoho-portfeliu-pryvatbankukolyshnimy-vlasnykamy?category=novini-ta-media https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=71475865&cat_id=55838, https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=60908601&cat_

–  –  –

І Н Т Е Г РА Ц І Я У РА М К А Х АС О Ц І А Ц І Ї : Д И Н А М І К А В И КО Н А Н Н Я У ГО Д И М І Ж У К РА Ї Н О Ю І Є С ним, зважаючи на те, що українські фінансові компанії поки що не надто активно користувались наявними варіантами виходу на ринок ЄС. Бар’єри для виходу на ринок країн ЄС для постачальників класичних банків- Банки та страхові компанії ЄС ських та страхових послуг також різко не зміняться: вже мають суттєву присутність домінування на ринку країн ЄС крупних гравців, висока на ринку України і без особливих вартість нерухомості та робочої сили, дорога вартість проблем виходять на український капіталу. Втім в перспективі відносно дешева та про- ринок фесійна робоча сила може стати конкурентною перевагою для виходу стартапів у сфері фінансових технологій на ринок ЄС. Також українські банки можуть поборотись за обслуговування дочок українських бізнес-груп за кордоном та обслуговування українських мігрантів .

Розширений доступ компаній ЄС на український ринок фінансових послуг також ймовірно матиме обмежені наслідки. Банки та страхові компанії ЄС вже мають суттєву присутність на ринку України і без особливих проблем виходили на український ринок. Підприємства фінансового сектору з українськими власниками також тривалий час конкурують з іноземними учасниками ринку. Втім зниження бар’єрів для входу нових гравців може збільшити конкуренцію на ринку та зменшити частку найбільших учасників .

ДИНАМІКА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ Серед регуляторів фінансових послуг НБУ має порівняно більшу свободу дій щодо регулювання роботи банків. Відповідно значна частка норм ЄС в банківській сфері може бути впроваджена рішеннями НБУ без внесення змін до законів України. Наприклад НБУ в 2015 році зобов’язав80 банки формувати буфери капіталу з 2020 року, а в 2018 році НБУ впровадив коефіцієнт покриття ліквідністю (LCR)81. Набуття чинності новим Законом про валюту та валютні операції в лютому 2019 року дозволило НБУ почати впроваджувати зобов’язання УА по лібералізації руху капіталу .

Загалом впровадження УА в банківському секторі відбувається відповідно до графіку .

Впровадження норм ЄС для страхового ринку вимагає змін до профільного Закону82, оскільки основні вимоги до платоспроможності страхових компаній визначені на законодавчому рівні .

Законопроект № 1797-183, що впроваджує положення директиви Solvency II щодо платоспроможності страхових компаній, було прийнято в першому читанні в 2016 році, але досі не прийнято .

Він залишається без розгляду, хоч і він був включений в порядок денний чергової сесії Верховної ради (лютий-липень 2019 року) .

В сфері ринків капіталу в кінці 2017 року було прийнято зміни84 до профільного Закону про цінні папери та фондовий ринок85 та ряду інших законів на впровадження частини зобов’язань Украни в рамках УА. На виконання оновленого законодавства, у 2018 році НКЦПФР внесла потрібні http://zakon.rada.gov.ua/go/v0312500-15 http://zakon.rada.gov.ua/go/v0013500-18 Закон про страхування № 85/96-ВР від 07.03.1996 http://zakon.rada.gov.ua/go/85/96-%D0%B2%D1%80 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53904 Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів 2210-VIII від 16.11. 2017, http://zakon.rada.gov.ua/go/2210-19 Закон №3480-IV від 23.02.2006 http://zakon.rada.gov.ua/go/3480-15

–  –  –

зміни до своїх нормативних актів86. У липні 2018 року Верховна Рада відхилила законопроект № 705587, поданий в 2017 році, що пропонував прийняти новий закон про ринки капіталу та організовані товарні ринки. Законопроект містив положення, що впроваджували норми законодавства ЄС, включно з профільною директивою/регламентом шодо ринків фінансових інструментів MiFID ІІ/MiFIR. У жовтні 2018 року профільний комітет Верховної Ради підтримав прийняття у першому читанні законопроекту № 903588, що в значній мірі повторює положення законопроекту № 7055 і впроваджує ті ж норми законодавства ЄС .

–  –  –

РЕКОМЕНДАЦІЯ

Україні та ЄС слід прояснити перспективи майбутньої інтеграції ринків фінансових послуг. Фактично, слід обрати один із трьох можливих варіантів:

Створити для України рішення, аналогічне до країн Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), для яких ЄС виробив механізм89 впровадження законодавства ЄС в рамках Європейського економічного простору. Формально функції Європейських наглядових органів було покладено на Наглядовий орган ЄАВТ, а самі регулятори залучаються до перевірок та готують проекти рішень Наглядового органу;

Пошук компромісного рішення, що би збільшило інтеграцію ринків фінансових послуг і зменшило регуляторне навантаження, пов’язане з повним впровадженням законодавства ЄС. Наприклад, Україна може впровадити всі норми ЄС окрім найскладніших для виконання учасниками ринку в обмін на спрощений порядок виходу українських компаній на ринок ЄС .

Зрештою, можна відмовитися від мети досягнення єдиного ринку фінансових послуг. В такому випадку впровадження норм права ЄС у цій сфері стає необов’язковим для України, а отже слід буде приділяти більше уваги можливому збільшенню навантаження на учасників ринку і проявляти більшу гнучкість у впровадженні норм ЄС (які просто стають необов’язковими джерелами кращих практик регулювання) .

https://www.nssmc.gov.ua/2018/02/20/zakon-v2210-viii-regulyuvannya-otsnyuvatchv/ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62443 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64532 http://www.efta.int/EEA/news/EEA-adaptations-EU-financial-supervisory-system-128596 ВЗАЄМНЕ ВІДКРИТТЯ РИНКІВ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ УКРАЇНИ І ЄС Олександра Бетлій, Інститут економічних досліджень і політичних консультацій

ВИГОДИ ВИКОНАННЯ УГОДИ ПРО

АСОЦІАЦІЮ Угода про Асоціацію між Україною та ЄС (Глава 8 Розділу ІV та Додаток ХХІ) передбачає «забезпечення взаємного доступу до ринків державних закупівель90 на основі принципу національного режиму на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях для державних контрактів та договорів концесії у традиційних галузях економіки, а також у комунальному господарстві»91 .

Це означає вигоди для українських компаній, які отримують доступ до ринку державних закупівель ЄС, обсягом близько 14% ВВП або понад 1,9 трильйонів євро92. Водночас конкуренція на ринку державних закупівель в України через участь в закупівлях компаній ЄС сприяє ефективнішому витрачанню бюджетних коштів, а також стимулюватиме вітчизняні компанії бути конкурентнішими .

На відміну від ринку товарів, щодо ринку державних закупівель УА передбачає не асиметричне відкриття ринку з боку ЄС, а симетричний взаємний доступ на ринок двох сторін після виконання Україною «домашнього завдання» із приведення свого законодавства у відповідність із нормами ЄС .

Угода передбачає взаємний У Додатку ХХІ до Угоди наведено «Індикативний графік доступ на ринок державних інституційних реформ, адаптації законодавства та надання доступу до ринку», який передбачає п’ять етапів закупівель за умови виконання законодавчих змін та взаємного відкриття доступу до Україною «домашнього ринку з 1 січня 2016 року до 2024 року. Впровадження завдання», у п’ять етапів кожного етапу має бути оцінено Комітетом Асоціації Україна-ЄС у торговельному складі і при позитивному висновку означатиме відкриття певного сегменту державних закупівель ЄС та України за контрактами, вартість яких перевищує порогові значення, що встановлені в цьому ж Додатку .

Відповідно до ст. 154 (4) УА, після проходження всіх етапів індикативного графіка Україна і ЄС розглянуть можливість взаємного ще глибшого надання доступу до ринків закупівель .

Терміни «державні закупівлі» та «публічні закупівлі», що вживаються у цій публікації, є тотожними і відповідають терміну public procurement англійською мовою. Термін «державні закупівлі» використовується в офіційному українському тексті Угоди про асоціацію, у той час як у національному законодавстві з 2015 року використовується термін «публічні закупівлі» .

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#n1147 Ці показники не включають закупівлі комунальних компаній. Якщо включити в оцінку і ці закупівлі, то сукупні державні закупівлі в ЄС становлять 19% ВВП або 2,3 трильйони євро. Для деталей див.: European Semester Thematic Factsheet: Public Procurement https://goo.gl/DfQsvP

–  –  –

ЗМІСТ «ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ»

Угода про асоціацію прямо пов’язує доступ до ринку державних закупівель ЄС із успіхами України у сфері наближення її законодавства до правил державних закупівель ЄС .

Зокрема, Україна повинна визначити центральний орган виконавчої влади, відповідальний за політику у сфері державних закупівель, та окремий неупереджений та незалежний апеляційний орган для перегляду рішень, прийнятих замовниками в процесі закупівель. При проведенні закупівель, має бути забезпечено дотримання принципів недискримінації, рівного ставлення, прозорості та пропорційності. Україна повинна наблизити своє законодавство до вимог Директив ЄС, що регулюють державні закупівлі, проте ці директиви не мають виконуватися повністю або миттєво. Додатки від XXI-B до XXI-N ділять ці директиви на кілька типів елементів: “основні”, “обов’язкові”, “необов’язкові” (тобто положення, які не є обов’язковими, але рекомендуються для наближення) та ті, «які не підпадають під сферу законодавчої адаптації» .

На першому етапі, на який Україні надавалося шість місяців з дати набрання чинності Угодою, йшлось про впровадження основних принципів законодавства ЄС та визначення центрального органу виконавчої влади, відповідального за політику у сфері державних закупівель, та незалежного органу із контролю у цій сфері .

У травні 2018 року Комітет Асоціації Україна-ЄС у торговельному складі ухвалив рішення про оновлення Додатку ХХІ93, щоб врахувати нові Директиви ЄС з питань державних закупівель, ухвалені у 2014 році94. При цьому було несуттєво збільшено порогові значення для застосування правил державних закупівель (Табл.1) .

Таблиця 1 .

ПОРОГОВІ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВИЛ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ95

–  –  –

ЧИННА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА

Уряд почав реформу державних закупівель з метою побороти корупцію в цій сфері, а також в рамках фіскальної консолідації ще до набуття чинності Главою 8 Угоди. Також ще до підписання http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-18#n2 Це Директива 2014/23/ЄС про укладення договорів концесії, Директива 2014/24/ЄС про державні закупівлі та Директива 2014/25/ЄС щодо здійснення закупівель організаціями, що працюють у водогосподарському, енергетичному, транспортному секторах та секторі поштових послуг. Ці нові акти замінили Директиви 2004/17/ЄС та 2004/18/ЄС .

Чинні оновлені значення наведені відповідно до рішення Комітету Асоціації Україна-ЄС у торговельному складі від 14 травня 2018 р. Вони мали би відповідати чинним положенням відповідних Директив ЄС. Втім, з січня 2018 року порогові значення у Директивах ЄС вже стали дещо вищими, для гармонізації із поточними визначеннями у євро порогових значень Угоди СОТ про державні закупівлі (GPA). Таким чином, можна прогнозувати подальше оновлення порогових значень у Додатку ХХІ УА у бік несуттєвого зростання - див.: https://ec.europa.eu/growth/single-market/public-procurement/ rules-implementation/thresholds_en, https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex:32017R2365 І Н Т Е Г РА Ц І Я У РА М К А Х АС О Ц І А Ц І Ї : Д И Н А М І К А В И КО Н А Н Н Я У ГО Д И М І Ж У К РА Ї Н О Ю І Є С Угоди про Асоціацію законодавство України не містило обмежень на участь іноземних учасників в державних закупівлях, а великі тендери оголошувались із перекладом документації на англійську .

У квітні 2014 року парламент прийняв новий Закон «Про державні закупівлі»96, основні положення якого були гармонізовані з нормами ЄС. Однак вища прозорість і більші можливості до конкуренції в результаті впровадження нового закону все одно були недостатніми для подолання корупції .

–  –  –

Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) визначено законом уповноваженим органом у сфері публічних закупівель, тоді як Антимонопольний комітет України - орган оскарження щодо розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель .

АНАЛІЗ РИНКУ Ухвалення нового законодавства у сфері публічних закупівель сприяло збільшенню конкуренції та прозорості, а також зменшенню шахрайства та корупції. Зокрема, за даними Центру вдосконалення закупівель (Київська школа економіки) кількість закупівель в одного постачальника скоротилась, тоді як кількість постачальників зросла98. Важливо, що спростився доступ малих та середніх підприємств до закупівель і тому їх участь в закупівлях зросла. За даними електронної системи закупівель протягом 2017 року близько 27 тис. замовників оголосили більше 1 млн. процедур закупівлі з очікуваною вартістю понад 777,7 млрд. грн.99 Україна не обмежує доступу компаній з ЄС до ринку публічних закупівель, оскільки надає всім компаніям недискримінаційний доступ. Переклад документації на Компанії із країн-членів ЄС англійську є необхідним для всіх тендерів обсягом понад 133 000 євро для товарів та послуг і 5,15 млн. євро вже мають повний доступ до для робіт. Однак частка компаній з ЄС залишається українського ринку державних низькою (0,1% всіх тендерів у електронній системі на закупівель суму 1,0% від вартості у 2017 році). Це може бути пов’язано із різними технічними складнощами забезпечення документів для укладання договорів із українською стороною. Тому (невеликі) європейські компанії досі схильні приймати участь в закупівлях в Україні через дочірню українську юридичну особу або українських партнерів .

ДИНАМІКА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ Більшість положень закону про публічні закупівлі відповідають Директивам ЄС у сфері державних закупівель. Для адаптації інших положень у лютому 2016 року Кабінет Міністрів ухвалив Стратегію реформування системи публічних закупівель100, яка є «дорожньою картою»

Закон №1197-VII від 10 квітня 2014 року, http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1197-18 .

Закон №922-VIII, від 25 грудня 2015 р., http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19 .

http://cep.kse.org.ua/assets/img/articles/Prozorro_report_ua.pdf https://www.kmu.gov.ua/ua/news/minekonomrozvitku-zvituye-pro-publichni-zakupivli-u-2017-roci Розпорядження КМУ «Стратегії реформування системи публічних закупівель», №175-р від 24 лютого 2016 р., http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/175-2016-%D1%80#n11

–  –  –

впровадження змін у сфері державних закупівель101. Ухвалені законом положення та затвердження дорожньої карти є достатніми для проходження Україною першого етапу Індикативного графіку інституційних реформ. У звіті уряду про виконання Угоди про асоціацію за 2017 рік102 визначено, що перший етап завершено було ще у 2016 році .

Подальші зміни у регулюванні публічних закупівель передбачено в «дорожній карті». Попередньо очікували, що до кінця 2018 року Верховна Рада ухвалить Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України №8265 від 13.04.2018103, яким планували врегулювати допорогові закупівлі, вдосконалити оскарження торгів, дозволити бізнесу виправляти технічні помилки в документації, запровадити електронні каталоги та розширити перелік дій, за які замовників можуть покарати. Ухвалення цього законопроекту загалом дозволило б Україні пройти другий етап індикативного плану. Однак в «бюджетну ніч» 23 листопада 2018 року (коли Верховна Рада ухвалювала державний бюджет на 2019 рік) цей законопроект не набрав потрібної кількості голосів депутатів і відповідно до процедур був відхилений. Навесні 2019 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі оголосило про те, що оновили відповідний законопроект. Але його досі не було внесено до Верховної Ради, що, ймовірно, пов’язано із політичними подіями .

Водночас у звіті Єврокомісії про впровадження ПВЗВТ з Україною за 2016 рік104, оприлюдненому у листопаді 2017 року, зазначено, що Україна затримується із проходженням першого етапу. Лише у травні 2018 року Комітет Асоціації Україна-ЄС у торговельному складі надав позитивний висновок105 стосовно «дорожньої карти», ухваленої 2016 року. Але у цьому рішенні Комітету не йдеться про проходження Україною першого етапу індикативного плану і відповідне взаємне відкриття ринків .

–  –  –

18 травня 2016 року Україна набула статусу повноправної сторони GPA106. В рамках цієї угоди ЄС визначив для доступу до свого ринку такі ж порогові значення для застосування правил державних закупівель107, як і ті, що сьогодні діють відповідно до оновленого Додатку XXI Угоди про асоціацію. Так, дані проекту GPA in Ukraine108 свідчать, що українські компанії вже почали виходити на ринки публічних закупівель ЄС .

–  –  –

Потребу ухвалити «дорожню карту» передбачено статтею 152 Глави 8 .

Звіт про виконання угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом за 2017 рік, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/uploaded-files/ pro-vikonannya-ugodi-pro-asotsiatsiyu-mizh-ukrainoyu-ta-evropeyskim-soyuzom-za-2017-rik.pdf http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63852 https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:52017SC0364 ст. 44 http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-18#n2 Зобов’язання сторін доступне за посиланням https://e-gpa.wto.org/en/Agreement/Latest Порогові значення передусім визначають в еквіваленті Спеціальних прав запозичень (СПЗ), але на сайті СОТ також наведено ці значення у євро та інших валютах: https://e-gpa.wto.org/en/ThresholdNotification?PartyId=557 https://www.facebook.com/gpainua/ І Н Т Е Г РА Ц І Я У РА М К А Х АС О Ц І А Ц І Ї : Д И Н А М І К А В И КО Н А Н Н Я У ГО Д И М І Ж У К РА Ї Н О Ю І Є С закупівель, і передбачає поетапне надання Україні доступу на ринок закупівель ЄС лише після схвальної оцінки виконання цього домашнього завдання .

Водночас варто зазначити, що в рамках GPA ЄС не надає доступу до всіх видів державних закупівель, як це передбачено при повному проходженні всіх етапів Індикативного графіку в Угоді про асоціацію. Зокрема, йдеться про закупівлі в комунальному секторі та закупівлі окремих видів послуг і товарів, державних концесій .

–  –  –

Дещо інший підхід було обрано для врегулювання державних закупівель ліків та медичних препаратів, які традиційно характеризувались високим рівнем корупції. У 2015 році було ухвалено закон, який передав централізовані закупівлі ліків міжнародним організаціям109. У 2015-2019 роках Програма розвитку ООН, Дитячий фонд ЮНІСЕФ та британська закупівельна агенція Crown Agents здійснювали такі закупівлі більш ефективно, ніж Міністерство охорони здоров’я до того110 .

Протягом 2019 року у пілотному режимі працює нове державне підприємство “Медичні закупівлі України”, яке відповідає за закупівлі ліків для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією .

Планується, що це ДП здійснюватиме всі медичні закупівлі з 2020 року .

Надалі важливо забезпечити, щоб досягнення попередніх років із реформи публічних закупівель не були зруйновані. Ризик запровадження протекціоністських заходів на ринку публічних закупівель залишається суттєвим, хоча зараз він дещо знизився. Так, парламент не повертався до розгляду ініційованого групою депутатів проекту закону «Купуй українське», який передбачає внесення змін до Закону про публічні закупівлі, надаючи преференції виробленим в Україні товарам і який було схвалено Верховною Радою у першому читанні у грудні 2017 року111. Цей законопроект суперечить Угоді про асоціацію, а також GPA, про що неодноразово наголошували як експерти, так і представники уряду .

РЕКОМЕНДАЦІЇ Для України і ЄС Знайти технічне рішення для забезпечення взаємозв’язку української електронної системи закупівель Prozorro і європейської інформаційної системи у сфері закупівель TED .

Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі» №269-VIII від 19 березня 2015 р., http://zakon.rada.gov.ua/go/269-19 .

Звіт Рахункової палати: «Про результати аудиту ефективності використання коштів держбюджету, виділених у 2015 – 2016 рр. та 1 півріччі 2017 року МОЗу для здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій». 2017 р., https://goo.gl/2MKB64 .

Законопроект № 7206 від17 жовтня 2017 року: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62736

–  –  –

Для України Відхилити законопроект № 7206 «Купуй українське»;

Внести зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів, як було передбачено законопроектом №8265, та продовжити виконання Стратегії реформування системи публічних закупівель («дорожньої карти») для усунення тих практичних бар’єрів, що залишаються на ринку закупівель для компаній країн-членів ЄС .

Для ЄС Провести формальну оцінку прогресу України у виконанні зобов’язань у рамках Глави 8 Розділу IV Угоди про асоціацію;

Відповідно до ст. 154 (4) УА, визначити перспективу надання доступу до ринку закупівель нижче передбачених GPA порогових значень - аналогічно до єдиного ринку закупівель у рамках Європейської економічної зони (EEA) .

ДОДАТОК XXI-A ДО ГЛАВИ 8 РОЗДІЛУ ІV УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ

ІНДИКАТИВНИЙ ГРАФІК ІНСТИТУЦІЙНИХ РЕФОРМ, АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА

ТА НАДАННЯ ДОСТУПУ ДО РИНКУ

–  –  –

Оновлений відповідно до Рішення № 1/2018 Комітету Асоціації Україна - ЄС у торговельному складі від 14 травня 2018 року: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/994_001-18#n2 І Н Т Е Г РА Ц І Я У РА М К А Х АС О Ц І А Ц І Ї : Н А М І К А КО Н А Н Н Я У ГО Д И М І Ж У К РА Ї Н О Ю І Є С ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ

ДО ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ

ГАЗУ ЄС DiXi Group

ВИГОДИ ВИКОНАННЯ УГОДИ ПРО

АСОЦІАЦІЮ Україна зробила крок до інтеграції з ЄС у сфері енергетики ще до підписання Угоди про асоціацію, набувши у 2011 року членства у Енергетичному Співтоваристві – міжнародній організації, що включає ЄС та країни-сусіди, метою якої є створення інтегрованого панєвропейського енергетичного ринку шляхом поширення енергетичного законодавства ЄС поза межі ЄС113 .

–  –  –

А також деяких інших (у сфері безпеки постачання газу, проектів спільного інтересу, правил конкуренції на внутрішньому ринку ЄС). Перелік актів законодавства визначений в додатках до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства. Цей перелік, за рішенням Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства, може періодично оновлюватися з урахуванням змін у енергетичному законодавстві ЄС .

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65942 Інтеграція України до внутрішнього ринку газу ЄС більш того, його положення визнані арбітражем такими, що не відповідають праву ЄС та України116. У 2018 році ЄС, Україна та Росія почали переговори про умови транспортування російського газу до Європи з 2020 року. Україна і ЄС поділяють спільну позицію на цих переговорах щодо потреби поширення права ЄС на постачання російського газу до ЄС через Україну117. Це включає, окрім власне контрактування потужностей української ГТС, підписання угоди про взаємодію операторів мереж. Близький приклад: оператор польської ГТС GAZ-SYSTEM застосовує європейські правила, пропонуючи у липні цього року на аукціоні потужності газопроводу «Ямал-Європа», оскільки довгостроковий контракт із «Газпромом» на транзит завершується у травні 2020 року118, і не плануючи окремих переговорів щодо транзитного контракту .

З досвіду України, спеціальні політичні домовленості з Росією є небезпечними. Єдиний шлях убезпечитись від непередбачуваної агресивної поведінки «Газпрома» – це змусити його працювати у правових рамках ЄС. Повноцінно це можна зробити, якщо ЄС застосовуватиме щодо України режим внутрішнього ринку, а його норми будуть повноцінно застосовні до точок входу в газотранспортну систему (далі - ГТС) України на кордоні з Росією .

–  –  –

Така інтеграція створить стабільні правові рамки та надасть додаткові гарантії інвесторам. Вона значно спростить діяльність компаній з ЄС на ринку України, що матиме наслідки у вигляді збільшення пропозицій у постачанні, збільшення прямих іноземних інвестицій та підвищення власного видобутку. Вона також відкриє перспективи для компаній України щодо виходу на ринок ЄС у різних сегментах .

Як випливає з тексту оновленого Додатку XXVII УА, умовою надання такої перспективи для України з боку ЄС ставиться повне наближення законодавства в енергетичному секторі до acquis ЄС, зокрема в частині усіх діючих на сьогодні мережевих кодексів у газовому секторі .

Для транспортування російського газу це означатиме, що спільний європейський ринок починатиметься на українсько-російському кордоні. В Україні напряму діятимуть визначені європейськими кодексами мереж Європейські компанії зможуть правила ЄС щодо транскордонного транспортування купувати газ у Газпрому на газу. На цій правовій основі, європейські компанії змоукраїнсько-російському кордоні, жуть купувати газ у Газпрому на українсько-російськоусуваючи конфліктний потенціал му кордоні. Постачання цього газу через Україну буде українсько-російських контрактів предметом угод між цими європейськими компаніями і оператором української ГТС (управляючим партнером якого теж може стати одна із компаній-операторів ЄС) щодо бронювання потужностей для транзиту. Таким чином, усувається конфліктний потенціал прямих українсько-російських контрактів, зберігаючи стабільне постачання російського газу до країн ЄС через Україну. Інша опція, застосовна на європейських ринках, полягає в укладанні угоди про своп газу (замість угоди про транзит), коли «Газпром» передаватиме певний обсяг газу на східному кордоні України, а український оператор ГТС передаватиме такий самий обсяг на кордоні з країнами ЄС119 .

http://www.naftogaz.com/files/media/Transit%20Award_Redacted.pdf https://www.eurointegration.com.ua/articles/2018/07/18/7084538/, http://www.naftogaz.com/www/3/nakweben.nsf/0/48F5648BC10B833CC225838900 7235D5 https://www.icis.com/explore/resources/news/2019/06/04/10374390/polish-tso-to-auction-yamal-pipe-capacity-as-transit-deal-ends https://www.radiosvoboda.org/a/news-vitrenko-naftogaz-svop/30006050.html І Н Т Е Г РА Ц І Я У РА М К А Х АС О Ц І А Ц І Ї : Н А М І К А КО Н А Н Н Я У ГО Д И М І Ж У К РА Ї Н О Ю І Є С При належному виконанні свого «домашнього завдання», Україна має вимагати виконання вимог Третього енергетичного пакету і від сторони ЄС – зокрема, мова йде про розблокування «великого реверсу» газу між ГТС Словаччини та України. Словацький оператор Eustream відмовляється укладати з українським «Укртрансгазом» відповідну угоду, ґрунтуючись на положеннях спадкового контракту з «Газпромом», який зарезервував усі доступні потужності та виступає фактичним оператором цього інтерконектора120. Ця практика суперечить вимогам енергетичного права ЄС щодо вільного і недискримінаційного доступу третіх сторін до інфраструктури, а тому має бути приведена у відповідність до цих вимог .

ЗМІСТ «ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ»

У рамках УА та Енергетичного Співтовариства Україна зобов’язалася імплементувати всі ключові вимоги європейського законодавства у сфері ринку газу, а саме:

відкриття ринку для конкуренції, право усіх споживачів обирати постачальника газу;

відокремлення функцій транспортування, зберігання та розподілу газу від функції постачання («анбандлінг» оператора ГТС і сховищ, а також операторів газорозподільних мереж);

надання вільного та недискримінаційного доступу третіх сторін до мереж;

збалансованої тарифної політики для сфери транспортування газу, прозорі та недискримінаційні принципи розподілу потужності та управління перевантаженнями в газотранспортних системах;

запровадження політики безпеки постання газу, із регулярним моніторингом;

моніторинг діяльності гравців ринку газу на предмет дотримання стандартів якості та режиму конкуренції;

цільовий соціальний захист вразливих споживачів;

прозоре та недискримінаційне надання дозволів на діяльність із розвідки та видобутку вуглеводнів;

створення незалежного національного регулятора ринку .

ЧИННА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА

В останні роки державна політика в сфері ринку газу була відкоригована відповідно до міжнародних зобов’язань України. Так, впровадження принципів Третього енергетичного пакета ЄС закладено у цілу низку документів державної політики121. Енергетична стратегія України (схвалена урядом у 2017 році) передбачає побудову газового ринку за принципами Третього енергетичного пакету ЄС до 2020 року - шляхом повноцінної імплементації актів енергетичного законодавства ЄС, реформування вертикально інтегрованих компаній та створення умов для інтеграції енергетичної системи України з ЄС .

Основними інституціями у ці сфері є: уряд України та безпосередньо Міністерство енергетики та вугільної промисловості; незалежний регулятор – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП); а також Антимонопольний комітет України (АМКУ) – як орган, що забезпечує захист економічної конкуренції, зокрема, і на енергетичних ринках .

Детальніше див. DiXi Group Alert: Рішення у справі ЄС проти «Газпрому». Можливості для України: http://dixigroup.org/storage/files/2018-06-07/alert_ eu_gazprom_case_ukr.pdf Енергетичну стратегію України до 2035 року, Середньостроковий план пріоритетних дій Уряду до 2020 року, план пріоритетних дій Уряду на поточний рік, окремий План заходів з виконання Угоди про асоціацію, напрацьована спільно парламентом та урядом Дорожня карта пріоритетних законопроектів для законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію .

–  –  –

У 2016 році було прийнято закон про НКРЕКП, що містить положення із забезпечення незалежності цього органу. Незважаючи на це, діяльність НКРЕКП тривалий час була доволі проблемною122 і покращилась лише у червні 2018 року із обранням частини нового складу комісії. Відновлення довіри до регулятора з боку учасників ринків, очевидно, є тривалим процесом. Разом з тим, рішення Конституційного суду України про визнання неконституційними окремих положень закону про НКРЕКП123, зокрема незалежного статусу регулятора, може поставити цей процес на паузу – до моменту врегулювання місця НКРЕКП у системі органів влади України на рівні змін до закону або навіть до Конституції .

АНАЛІЗ РИНКУ Ринок газу має стратегічну важливість для національної економіки та безпеки. За підсумками 2017 року на Групу «Нафтогаз»124 припадало близько 14% доходів державного бюджету України та 4% ВВП125. У 2018 році «Нафтогаз» залишився найбільшим платником податків України. Транзит газу забезпечив 28% виручки «Нафтогазу» в 2018 році126 і, за оцінками компанії, відсутність цих доходів призведе до зменшення ВВП України приблизно на 4% з урахуванням ефекту мультиплікатора127 .

–  –  –

Протягом 2013-2018 років споживання газу в Україні скоротилося з 50,4 до 32,3 млрд. кубометрів130. В сегменті імпорту, кількість приватних гравців зросла із 5 у 2014 році до 65 у 2018 році, при цьому частка «Нафтогазу» залишається високою - 66%131. В останні роки імпорт природного газу в Україну здійснювався виключно з європейських ринків .

Обсяги видобутку зросли до майже 21 млрд кубометрів за 2018 рік132. Цілком реалістичним виглядає сценарій повного забезпечення газом власного видобутку потреб споживачів України у найближчому майбутньому за умов правильної інвестиційної політики. Поки що більшість видобутку здійснюється «Укргазвидобуванням», що входить до Групи «Нафтогаз» .

Державний «Укртрансгаз» (теж входить до Групи «Нафтогаз») є оператором системи транспортування та зберігання газу, в той час як серед операторів газорозподільних мереж присутні приватні компанії133 .

За даними досліджень з роботи та незалежності діяльності НКРЕКП, здійсненого Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та опублікованого у травні 2019 року, попри прогрес у формуванні регулятора, існували значні проблеми у забезпеченні його фінансової незалежності та зобовязуючого характеру рішень - див. The National Energy Regulatory Authority of Ukraine Governance and Independence. An Update of the Energy Community Secretariat’s Review of March 2018, 17 May 2019: https://www.energy-community.org/dam/jcr:6eb10b22-ca6a-4c43-8c9f-f3614dab3c91/ECS_NEURC_reg_report_032018.pdf http://www.ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/5p.pdf Включно з дочірніми компаніями – у т.ч. найбільшою видобувною компанією «Укргазвидобування» та оператором ГТС «Укртрансгаз» .

Презентація «Нафтогаз України: що змінилося за 4 роки?», http://www.naftogaz.com/files/Zvity/Four-years-changes-ukr.pdf, стор.8 Звіт про управління Групи «Нафтогаз» за 2018 рік, с. 5: http://www.naftogaz.com/files/Zvity/Zvit-pro-upravlinnya-2018.pdf Річний звіт «Нафтогазу» за 2018 рік, с. 13: http://www.naftogaz.com/files/Zvity/Annual-Report-2018-ukr.pdf За даними Групи «Нафтогаз» (http://www.naftogaz.com/www/3/nakweben.nsf/0/9C51660E41BAB696C225822C00262C70?OpenDocument&ye ar=2%20018&month=02&nt=News&) та статистикою «Газпром експорт» (http://www.gazpromexport.ru/en/statistics/) Дані «Укртрансгазу»: http://utg.ua/utg/media/news/2019/01/gts-results-for-2018.html Дані за 2013 рік зі звіту Групи «Нафтога України» за 2014 рік (с. 72): http://www.naftogaz.com/files/Zvity/Naftogaz%20Annual%20Report%202014.pdf;

дані за 2018 рік: http://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/00B62B682AA8CA37C22583900050DAF0?OpenDocument&year=2019&month=01&nt= %D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8& дані за 2017 рік: http://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/8B3289E9F4B2CF50C2257F 7F0054EA23?OpenDocument&Expand=7& Річний звіт про результати діяльності НКРЕКП, березень 2018 р., с. 113: http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Catalog3/Richnyi_zvit_NKREKP_2018.pdf Міненерговугілля, Інформаційна довідка про основні показники розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу України у грудні та за 2018 рік (за фактичними даними), http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/doccatalog/document?id=245343568 Річний звіт про результати діяльності НКРЕКП, березень 2018 р., с. 96: http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Catalog3/Richnyi_zvit_NKREKP_2018.pdf І Н Т Е Г РА Ц І Я У РА М К А Х АС О Ц І А Ц І Ї : Н А М І К А КО Н А Н Н Я У ГО Д И М І Ж У К РА Ї Н О Ю І Є С Ринок збуту розділений на два сегменти: з одного боку, постачання для промислових споживачів, де панує конкуренція між приватними гравцями (частка «Нафтогазу» - лише 5%), з іншого

- постачання для населення і виробників тепла, де левові частки займають, відповідно, група «Регіональна газова компанія» (скорочено РГК; це приватні постачальні компанії, юридично відокремлені від облгазів у 2015 році на виконання Закону «Про ринок природного газу») і «Нафтогаз». Відокремлення постачальних компаній мало здебільшого формальний характер і на сьогодні вони юридично перебувають в складі газорозподільних копаній - облгазів, більшість із яких управляються через РГК, яка є складовою бізнесу Group DF Дмитра Фірташа134. Через регульований характер цього сегменту ринку, побутові споживачі позбавлені реальної можливості вибору постачальника, а олігархічні інтереси зберігають значний вплив .

Стрімкий розвиток у ЄС газових хабів135 створює додаткові можливості для присутності українських компаній .

Наявність потужної інфраструктури, включаючи газові сховища біля кордону з ЄС, дозволяє Україні претенду- Європейські компанії вже вати на створення власного хабу, який би обслугову- використовують українські вав в тому числі європейських споживачів136. Тим біль- газосховища біля кордону з ЄС ше, із запровадженням режиму «митного складу»137 все більше європейських постачальників контрактують потужності зі зберігання газу138 .

ДИНАМІКА ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ Законом «Про ринок природного газу», прийнятим у 2015 році, та підзаконними актами (на рівні постанов КМУ і НКРЕКП) була здійснена транспозиція основних вимог Директиви 2009/73/ЄС, Регламенту (ЄС) № 715/2009 та Директиви 2004/67/ЄС. Крім того, протягом 2017років була внесена серія змін до Кодексу ГТС, Кодексу газорозподільних мереж, Кодексу газосховищ, а також до Правил безпеки постачання природного газу та Національного плану дій щодо реагування на кризові ситуації з постачанням газу – зокрема, з метою уникнення дискримінаційних підходів до надання доступу до мереж, впровадження добового балансування на ринку, розподілу пропускної спроможності та запобігання кризам у постачанні .

Інший блок змін прийнято в частині методологій та власне тарифів на послуги сховищ і транспортування газу .

З 1 березня 2019 року відбувся довгоочікуваний перехід із щомісячного на добове балансування ринку139 – режиму, за якого «Укртрансгаз» щодобово урівноважує попит та пропозицію на ринку газу в Україні. Хоча початково перехід був запланований на 1 серпня 2018 року. Добове балансування є більш ефективним інструментом контролю ринку та його учасників, оскільки зменшує корупційні ризики, дозволяє упереджувати маніпуляції даними про кількість доставленого і проданого споживачам газу. Цей крок також означає наближення ринку до роботи у тому ж режимі, що і ринок ЄС, що комфортніше для європейських компаній та значно прозоріше .

Також відбулися певні кроки зі спрощення надання дозволів на розвідування, розробку і виробництво вуглеводнів відповідно до Директиви 94/22/ЄС (шляхом внесення змін до Кодексу про Попри брак безпосередніх даних щодо бенефіціара у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, контроль компаній з боку холдингу Д. Фірташа Group DF був встановлений ще на етапі приватизації більшості облгазів у 2012 році: https:// www.epravda.com.ua/publications/2012/05/4/322738/ Газовий хаб - це місце здійснення операції з продажу газу - як фізичних, так і віртуальних - на базі наявного перетину значної кількості газотранспортних маршрутів .

DiXi Group. Policy Paper. Український газовий хаб – шанс для Європи. 2016: http://dixigroup.org/storage/files/2016-12-19/web_ukrainian_gas_hub_2016_ua_1.pdf Можливість замовникам послуг оператора ГТС зберігати газ у підземних сховищах протягом трьох років без сплати податків та митних зборів – для подальшої реалізації на ринках країн ЄС та/або України (в останньому випадку – після сплати належних податків та зборів) .

515 млн куб. м природного газу зберігається в ПСГ України в режимі «митний склад», «Укртрансгаз» (11.06.2019): http://utg.ua/utg/media/ news/2019/06/515-mln-kub-m-pryrodnogo-gazu-zberigatsya-v-psg-ukrainy-v-rezhymi-mytnyi-sklad.html http://utg.ua/utg/media/news/2019/03/ukraine-gas-market-switched-to-daily-balancing.html

–  –  –

Серед ключових питань імплементації, що лишаються невирішеними: «анбандлінг» Нафтогазу, лібералізація сегменту роздрібного постачання побутовим споживачам (близько 60% ринку) .

Уряд схвалив план реструктуризації «Нафтогазу», який передбачає модель відокремлення за правами власності (OU), ще влітку 2016 року143.

Проте ключовий крок цього плану – передача активів новому опера- Невирішені питання:

тору ГТС «Магістральні газопроводи України» (МГУ) «анбандлінг» Нафтогазу та

– відкладалася з огляду на очікування результатів лібералізація постачання Стокгольмського арбітражу щодо суперечки між Напобутовим споживачам фтогазом і Газпромом. Відповідно до позиції «Нафтогазу» з посиланням на ухвалене на початку 2018 року арбітражне рішення, поки контракт на транзит газу між «Нафтогазом» і «Газпромом» є чинним (тобто до кінця 2019 року), передача прав виконання контракту іншій стороні – зокрема новому незалежному оператору ГТС – є неможливою без дозволу «Газпрому»144. Крім того, з огляду на потребу забезпечити інтереси України в новому арбітражі з «Газпромом» щодо тарифу на транзит145, керівництво «Нафтогазу» виступило з позицією здійснити анбандлінг за моделлю ISO146, коли газотранспортні активи залишаються у структурі «Нафтогазу» .

Разом з тим, позиція уряду України та Єврокомісії полягає у невідкладній реалізації анбандлінгу для сертифікації нового оператора ГТС до 1 січня 2020 року. За повідомленням Єврокомісії147, наприкінці листопада 2018 року на переговорах за участю «Нафтогазу», «Укртрансгазу» і «МГУ» було узгоджено спільний план дій, у тому числі щодо підготовки договорів на передачу активів. Водночас, з огляду на аргументацію «Нафтогазу» щодо виконання транзитного контракту та захисту інтересів у арбітражі, дискусії про модель анбандлінгу та покроковий план дій тривають. У червні 2019 року уряд вніс зміни до плану анбандлінгу, передбачивши тимчасову, до 1 січня 2020 року, передачу «Нафтогазу» повноважень з управління корпоративними правами держави щодо «МГУ». Очікується, що за цей час відбудеться передача активів із транспортування та зберігання газу від «Укртрансгазу» до «МГУ», яке з 1 січня стане новим оператором ГТС поза структурою «Нафтогазу». Важливо, що для підтримЗакон України від 01.03.2018 № 2314-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в нафтогазовій галузі» та ін .

Annual Implementation Report Energy Community Secretariat 1 September 2018, p. 182: https://www.energy-community.org/dam/jcr:05c644e0-3909-4c26f5-e1cdb63e1af4/ECS_IR2018.pdf Енергетичні реформи: моніторинговий звіт про просування України у виконанні Угоди про Асоціацію з ЄС у сферах енергетики та довкілля. Червень,

2018. Газ. Бенчмарки: http://enref.org/wp-content/uploads/2018/09/Monthly-June-2018_rs.pdf http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/496-2016-%D0%BF Gotev G. EU and Ukraine in tug of war over Naftogaz unbundling, EURACTIV.com, 19.07.2018: https://www.euractiv.com/section/energy/news/eu-andukraine-in-tug-of-war-over-naftogaz-unbundling/ http://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/713B012BCE83C6A9C22582C20050AF41, https://ua.interfax.com.ua/news/economic/596374.html Андрій Коболєв: Анбандлінг Нафтогазу. Коли та як? http://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/A0DFE24C8ED6AC24C22583850034772F?OpenDocument https://ec.europa.eu/commission/commissioners/2014-2019/sefcovic/announcements/statement-following-meeting-between-vice-president-sefcovicand-ukraines-foreign-affairs-minister_en ки анбандлінгу створено спільну робочу групу за участі представників п’яти європейських газотранспортних операторів (з Франції, Нідерландів, Італії, Словаччини, Бельгії)148, що зацікавлені у подальшій участі в управлінні українською ГТС .

Основною перепоною лібералізації ринку роздрібного постачання побутовим споживачам (та забезпечення для них можливості вибору постачальників) є надмірно зарегульований режим покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на учасників ринку газу з метою забезпечення суспільних потреб149. За нормами законодавства ЄС режим ПСО в цілому може бути застосовним для захисту вразливих споживачів, однак не має створювати перешкоди для конкуренції. В нинішньому вигляді система ПСО обмежує права споживачів на вибір постачальника та якісні послуги, а також права учасників ринку через дискримінаційний характер покладання обовязку постачання лише на визначені компанії, здебільшого пов’язані з групою РГК (для населення), та «Нафтогаз» (для виробників тепла) .

Ці недоліки стали причиною відкриття Секретаріатом Енергетичного Співтовариства провадження проти України150. Попри тривалі переговори з цього питання, уряд України не спромігся вирішити проблемні моменти та, зокрема, не зміг виконати вимоги Енергетичного Співтовариства при оновленні постанови про ПСО у листопаді 2018 року, а також ухваленні доповнень до неї у квітні-червні 2019 року151 .

РЕКОМЕНДАЦІЇ Для України Пришвидшити роботу з імплементації актів законодавства ЄС відповідно до оновленого Додатку XXVII до УА, зокрема мережевих кодексів ЄС, забезпечити проведення консультацій з Єврокомісією щодо сумісності з положеннями acquis ЄС будь-яких законодавчих пропозицій, а також відповідне звітування;

Невідкладно реалізувати основні кроки з анбандлінгу «Нафтогазу» для відокремлення незалежного оператора ГТС України, зокрема забезпечити передачу активів до нового оператора та його сертифікацію, при залученні операторів з країн-членів ЄС як потенційних партнерів в управлінні ГТС;

Переглянути схему ПСО на ринку газу України з метою її наближення до вимог Енергетичного Співтовариства та законодавства ЄС;

Забезпечити оновлення тарифів на транспортування газу з урахуванням вимог Регламенту Комісії (ЄС) № 2017/460, а також виходячи з довгострокового планування розвитку ГТС, у т.ч .

прогнозованих обсягів транзиту .

Для ЄС Забезпечити належний моніторинг виконання Україною «домашнього завдання», що випливає з оновленого Додатку XXVII до УА, і у разі його успішного виконання - застосувати до Украни режим внутрішнього ринку ЄС;

Відстоювати спільну з Україною позицію на переговорах з Росією щодо транспортування газу після 2019 року на основі правил ЄС, і забезпечити ефективне поширення цих вимог на всі інші напрямки постачання російського газу до ЄС шляхом належної імплементації оновленої Директиви 2009/73\ЄС;

Підтримати побудову відкритої та конкурентної інфраструктури ринку газу в Україні, зокрема, розвиток торгівлі газом на спотовому ринку та формування хабу, розблокування усіх транскордонних газових з’єднань між Україною та країнами ЄС для вільного руху газу в обох напрямках .

http://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/60014DB06114C8D0C22583D1002509F4 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/867-2018-%D0%BF Energy Community, Case ECS 02/17: Ukraine/Gas: https://energy-community.org/legal/cases/2017/case0217UE.html




Похожие работы:

«Национальный правовой Интернет-портал Республики Беларусь, 19.06.2019, 5/46639 ПОСТАНОВЛЕНИЕ СОВЕТА МИНИСТРОВ РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ 15 июня 2019 г. № 395 О реализации Закона Республики Беларусь "О внесении изменений и дополнений в Закон Республики Беларусь "О государственных заку...»

«ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕТОДИКИ ФУНКЦИОНАЛЬНОСТОИМОСТНОГО АНАЛИЗА ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ СЕБЕСТОИМОСТИ БАНКОВСКИХ ПРОДУКТОВ Максутов Ю.Г., начальник управления контроллинга; Алехин Р.В., ведущий специалист ММБ-Банка Москвы ВВЕДЕНИЕ...»

«1 Облачные функции для расчета тригенерации д.т.н. Очков В.Ф., к.т.н. Пильщиков А.П., аспирант Чжо Ко Ко НИУ "Московский энергетический институт" Энергоэффективность в России это охлаждать кондиционером помещение, в...»

«kak_ustanovit_kryak_na_gta_4_na.zip Когда Джамал прокатался своими представлениями с болером добродив его пеленанием эдакий заёрзал что ему разве в каждом излёте эвон воздаётся останавливать проповедо...»

«ПРАВИЛА АКЦИИ "Пригласи друга в Сервис МТС Cashback" ПАО "МТС" предлагает Участникам Сервиса "МТС Cashback" принять участие в Акции "Пригласи друга в Сервис МТС Cashback" (далее – Акция). Принимая участие в Акции, Вы подтверждаете Ваше ознакомление и согласие с настоящими правилами и (далее – Сервис).Термины и опред...»

«love_erotica love_sf network_literature Морвейн Ветер https://coollib.net/a/180614 Кровь королевы Новость о том, что она стала королевой дроу, застаёт Алаур врасплох. Ещё более неожиданном оказывается то, что ей предстоит выйти замуж за одного из наместником Бладрейха – древнего вампира...»

«ВЫПИСКА из протокола (решения) общего собрания собственников помещений в многоквартирном доме,расположенном по адресу: Киросекггя область, г. КировоЧепецк, уiг. Чепецкая, до и N° 24 "27" апреля 2015 года на общем собрании собственников по...»

«Для служебного пользования Бюллетень Ошского технологического университета №34. Положение об организации учебного процесса на основе кредитной технологии обучения (ECTS) Составители: Мансуров К.Т., Айтиев М.А. Одобрено Методическим советом ОшТУ, прото...»

«ДЕПАРТАМЕНТ ОБРАЗОВАНИЯ ГОРОДА МОСКВЫ ЮЖНОЕ ОКРУЖНОЕ УПРАВЛЕНИЕ ОБРАЗОВАНИЯ ГОСУДАРСТВЕННОЕ БЮДЖЕТНОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ СРЕДНЯЯ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ ШКОЛА № 840 ОТЧЕТ о пешем туристском походе первой степени сложности, совершенном группой туристов "ДИСКОТУР" ГБОУ СОШ № 840 г. Москвы по В...»

«Утвержден ЦИК ВПА МПА 25.12.2017 г., протокол №44 ПЛАН мероприятий Общероссийской общественной организации "Всероссийская полицейская ассоциация МПА" на 2018 г. Руководствуясь уставными целями и задачами, усилия Центрального и региональных испо...»

«ПРЕДВАРИТЕЛЬНОЕ ИНФОРМАЦИОННОЕ ПИСЬМО к междисциплинарному "круглому столу" "Право, книга и литература" (юридический факультет СПбГЭУ, апрель 2019 г.) ОБЩАЯ КОНЦЕПЦИЯ "КРУГЛОГО СТОЛА" Опыт мировой науки за последние сто лет наглядно продемонстрировал, что развитие отраслевых дисциплин неизбежно приводит к сужению взгляда на...»

«10 ФЕВРАЛЯ 2019г. — №88 ГОРКИ ПРАВОСЛАВНЫЕ "Много беседуй с Богом, мало говори с людьми." (Преподобный Ефрем Сирин) РУССКАЯ ПРАВОСЛАВНАЯ ЦЕРКОВЬ МОСКОВСКАЯ ЕПАРХИЯ ВИДНОВСКОЕ БЛАГОЧИНИЕ ХРАМ ПЕРВОСВЯТИТЕЛЕЙ МОСКОВСКИХ Я ЛУЧШЕ ДРУГИХ? (Архимандрит Андрей (Конанос), Источник: Православие.ru) Радоваться – это неплохо. Наслаждать...»

«ш" сметная стоимость проектных работ МЕТОДЫ СЛИВОЧНИК ОПРЕДЕЛЕНИЯ МИКРОКОЛИЧЕСТВ ПЕСТИЦИДОВ В ПРОДУКТАХ ПИТАНИЯ,. КОРМ АХ к И ВНЕШНЕЙ СРЕДЕ В ДВУХ ТОМАХ Т ом 1 Ф МОСКВА, ВО " к о л о с", ББК 41.4 М54 УДК 631....»

«Оглавление ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ 1. СОСТАВ СОВЕТА ДИРЕКТОРОВ 2. ПРЕДСЕДАТЕЛЬ СОВЕТА ДИРЕКТОРОВ. СТАРШИЙ НЕЗАВИСИМЫЙ 3. ДИРЕКТОР ПРАВА И ОБЯЗАННОСТИ ЧЛЕНОВ СОВЕТА ДИРЕКТОРОВ 4. СЕКРЕТАРЬ СОВЕТА ДИРЕКТОРОВ 5. ОРГАНИЗАЦИЯ РАБОТЫ СОВЕТА ДИРЕКТОРОВ 6. СОЗЫВ ЗАСЕДАНИЯ СОВЕТА ДИРЕКТОРОВ 7. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕНИЯ ЗАСЕДАНИЙ СОВЕТА ДИРЕКТОРОВ.17 8. П...»

«Волчков Алексей Сергеевич ТЕОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ КРИТИЧЕСКОЙ ГЕРМЕНЕВТИКИ ЖАКА ДЕРРИДА И ЕЕ РОЛЬ В БИБЛЕЙСКИХ ИССЛЕДОВАНИЯХ 26.00.01 — "Теология" Диссертация на соискание ученой степени кандидата теологии Научны...»

«ПРОТОКОЛ общего собрания собственников помещений в форме заочного голосования многоквартирного дома, расположенного по адресу: город Магнитогорск, проспект Ленина, дом 21 общая площадь дома 2533,60 кв.м, площадь собственников помещений 2162,10 кв.м. в том числе нежилые помещения 434,20 кв.м. Магнитогорский городс...»

«В. П. Ревин, Ю. С. Жариков, В. В. Ревина УГОЛОВНАЯ ПОЛИТИКА УЧЕБНИК ДЛЯ БАКАЛАВРИАТА И МАГИСТРАТУРЫ 2-е издание, исправленное и дополненное Книга доступна в электронной библиотечной системе biblio-online.ru Москва Юрайт 2018 УДК 343.2(075.8) ББК 67.408я73 Р32 Авторы: Ревин Валерий Петрович — доктор юридических наук, профессор...»

«Правоприменительная практика Проблемы использования систем координат А. А. Баюнов А. Ю. Недре ФГАУ "НИИ ЦЭПП" (Санкт-Петербургский филиал) Местоположение стационарного источника выброса можно определить только с помо щью единой системы коо...»

«Модуль №1 5-летнего мальчика в течение трех дней беспокоит лихорадка до 38,5 (С, частый кашель. 1. На 3-й день появилась смешанная одышка при незначительной нагрузке, периодически пероральний цианоз. ЧД 40 в 1 мин, ЧСС 130 в 1 мин, в легких жесткое дыхание, справа под углом лопатки выслушиваются влажные звучные...»

«Электронная система регистрации для участия в совещаниях Пошаговые инструкции Июль 2012 г. Содержание Введение ШАГ 1: РЕГИСТРАЦИЯ КООРДИНАТОРА ШАГ 2: РЕГИСТРАЦИЯ ДЕЛЕГАТОВ ШАГ 3: ИЗМЕНЕНИЕ ИНФОРМАЦИИ О ДЕЛЕГАТЕ ДО ПРЕДС...»

«CMP The Conservation Measures Partnership Открытые стандарты практики охраны природы Версия 3.0 / Апрель 2013 1. К Концептуализация • Определите цели планирования и проектной команды • Определите зоны деятельности проекта, ожидаемых рез...»

«Священник Павел Гумеров Семейные конфликты: Профилактика и лечение. Взгляд православного священника. Содержание Введение Часть I. Немного конфликтологии Глава 1. Ссора или конфликт? Глава 2. Несовпадение взглядов: У каждого своя кол...»

«Приложение № 5 к Договору комплексного обслуживания утв. Правлением АО КБ "Модульбанк" Протокол Правления № 5 от "18" февраля 2019г АКЦИОНЕРНОЕ ОБЩЕСТВО КОММЕРЧЕСКИЙ БАНК "МОДУЛЬБАНК" ПРАВИЛА О...»

«Изменения в учредительный документ юридического лица ОГРН 1027800000140, представлены при внесении в ЕГРЮЛ записи от 20.08.2019 за ГРН 2197800159390 ДОКУМЕНТ ПОДПИСАН СОГЛАСОВАНО УСИЛЕННОЙ КВАЛИФИЦИРОВАН...»







 
2019 www.librus.dobrota.biz - «Бесплатная электронная библиотека - собрание публикаций»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.